У 17 категорій премії YUNA потрапили 48 артистів. Нагородження відбудеться 24 березня у столичному палаці "Україна"

– 2019-й став роком найбільшого стрибка в номінаціях музичної премії YUNA, – каже її директор з розвитку Ігор Панасов, 44 роки. – Одне із завдань, яке з 2011-го вирішує YUNA, щоб більше гідних відчули себе визнаними.

Досі не було номінації "Найкраща пісня для фільму".

– Українського кіно побільшало. Співпраці режисерів з авторами пісень – також. Композиторів оцінюють на кінопремії "Золота дзиґа". Хоча рано говорити, що українці навчилися писати пісні для кіно, як у Голлівуді. Коли мелодія не сприймається без кадрів. Скажімо, вмикаєш Shape Of My Heart Стінґа, а в тебе "Леон-кілер" Люка Бессона в голові, або "Титанік" Джеймса Кемерона від My Heart Will Go On Селін Діон.

Моє перше місце у цій номінації – у Христини Соловій. Її вакарчуківське "Холодно" найбільш емоційно поєднується з картинкою зі стрічки "Крути 1918".

 

Строкатою є ще одна нова номінація – "Інший формат".

– Це відзнака для артистів, яких мало крутять на радіо й телебаченні. Та вони заслуговують на увагу. Кожен із них торік помітно просунувся.

"вагоновожатые" видали альбом. Це новий етап у творчості Антона Слєпакова. До платівки "Референс" українською не співав.

Металісти з Луцька MOTANKA кілька років у Німеччині грали на вулицях. Набиралися досвіду, продавали диски перехожим. Повернулися додому, вдосконалили проєкт, надали йому нових смислів. Виклали відео своїх виступів і – бах! – австрійський лейбл Napalm Records підписує з MOTANKA контракт.

Рок-гурт Sinoptik із Донецька чотири роки тому виграв Global Battle Of The Bands (все­світній музичний чемпіонат нештампованої музики. – Країна). 2019-го запам'ятався мініальбомом Donbass.

На концерті-презентації зіграли чотири-п'ять пісень. На велике шоу грошей у гурту нема. Але те, що роблять, видається гідним. Фронтмен Дмитро Афанасьєв-Гладких два роки працював в Англії гітаристом. Занурювався в індустрію звукозапису. Це відчувається, коли на сцені крутить синквестер, змішуючи гітарний звук з електронним.

Співачка ЛУНА зробила повноцінне шоу. Два роки тому не уявляла, що їй робити як вокалістці. Зараз випустила альбом на якісно іншому рівні. Особистісне зростання Христини Герасимової пов'язане з виходом з-під впливу продюсера і чоловіка Юрія Бардаша.

Не уявляю, як встигають Dakh Daughters. І в Європі виступають, і саундтрек до "Гуцулки Ксені" записали, й у фільмі знялися. Альбом випустили, й у проєкти Влада Троїцького залучені. Це високий рівень.

Згадали Юрія Бардаша. Його проєкти – Youra і "Коррупция" – номінанти як "Відкриття року".

– Це два прояви його творчої енергії. Бардаш починав як танцівник. На брейкдансі заробив перші капітали, репутацію. Потім пішов у тінь – продюсував артистів. Досяг успіху насамперед із проєктом Quest Pistols. Шукав, мацав – у чому може себе проявити як артист. Перша спроба була у "Грибах". Закрив проєкт, бо відчув, що хайп і прикол закінчилися, більше сказати нема чого.

Улітку зізнався: кайфує від того, що робить у YOURA. У проєкт залучені барабанщик Стас Іващенко з "вагоновожатых" і басист Ігор Гержина з "Димної суміші". Грають музику, що пов'язує індустріальне суспільство України з постіндустріальним. Бардаш родом з Алчевська на Луганщині, тепер окупованого. Передає світогляд цих людей, їхню спробу підняти голову з-під пресу щоденного тягаря обов'язків.

"Коррупция" – проєкт зі співаком Михайлом Крупіним, створений для заробляння грошей. Він пише для людей із трьома підборіддями, які накрали грошей і слухатимуть пісеньки про жуліків і прокурорських. Іронії над цими персонажами я не відчув.

Найпопулярнішим виконавцем в Україні 2019 року, за статистикою Google, став Артур Пірожков (сценічний псевдонім учасника російського Comedy Club шоумена Олександра Ревви. – Країна).

– Про це не варто горювати. Якщо хтось захоче сказати, що Україна не змінюється, бо перші місця в YouTube посідає російський артист, то треба нагадати: 6 грудня "ДахаБраха" в Києві зібрала шість тисяч глядачів. Ще три роки тому цей гурт можна було побачити максимум у тисячному залі. Джамала теж зібрала Палац спорту, але було помітно, що публіка не розуміла її репертуару. А на "ДахаБраха" зала чітко знала, що відбуватиметься на сцені.

Паралельно з попсовими примітивними трендами, що захоплюють увагу публіки, визрівають артисти, які виросли на іншому ґрунті і затребувані в Україні не менше за Артура Пірожкова.

 

Найбільше переглядів серед україномовних кліпів зібрав "Дим" дуету "Время и Стекло", якщо вірити Google. Після успіху KAZKA вирішили заспівати державною?

– У "Время и Стекло" за чотири роки напрацьована така маркетингова система стосунків з YouTube, що, якби група колупалася в носі, все одно зібрала б мільйони переглядів. Усе налаштоване, правильно працює, вкладають чималі бюджети.

Але ж хочеться і про музику поговорити.

– Це вдалий експеримент. Спробували зробити дискохіт українською, наче з кінця 1990-х, тільки із сучасним звуком. Вийшло органічно, враховуючи дефіцит досвіду в піснях українською.

Крім них, у номінації "Найкраща пісня" є The Hardkiss із "Жива". Для англомовного гурту свого часу це теж був експеримент – заспівати рідною.

У Насті Каменських "Обіцяю" – друга пісня українською. Попередня "Тримай" добре пішла.

Авторка хіта "Охрана, отмєна" Jerry Heil теж експериментує.

– Малоймовірно, що виграє "найкращу виконавицю", скоріше – "відкриття". Для Яни Шемаєвої це не експеримент, а ще одна з іпостасей особистості.

Має багаторічний досвід відеоблогерки. Налагодила випуск ненудних каверів. Знайшла свою мову з аудиторією. У сучасному світі не можеш стати цікавим, якщо в тебе немає самоіронії. Не триматимеш довго уваги без прикольної "сумасшедшинки", що примушує людей усміхатися, ділитися цим. Її пісні написані з жіночої позиції. В них є сатира, в першу чергу – на чоловічу тупість.

2017-го в мініальбомі проявила ліричну сторону. На платівці "Я, Яна" зуміла подати через музику іронічну частину здібностей.

Тобто її пісні можуть слугувати чоловічій частині слухачів як шпаргалка на майбутнє?

– Так. У "Вільній касі" хлопець пояснює, що дівчині їсти, а чого – ні. А вона хоче, щоб її любили різною – "і дрищем, і жиробасом". Чоловіки в її піснях виявляються або обмеженими, або сексистами. Це такі акуратні, грамотні феміністичні уколи.

П'ять музичних відкриттів 2019 року

Марина КРУТЬ

Має шалений потенціал. До Києва переїхала з Хмельницького. Брала участь у "Голосі країни". Тренувалася в Дмитра Монатіка. Грає на бандурі і співає. Оригінальна, яскрава фігура на поп-сцені. Її техніка гри на бандурі, як у гітариста Guns N' Roses. Витискає з інструмента максимум. Записала мініальбом Albino. Пісня "Ок" найбільш радійна. Вже є кліп.

Марина так емоційно втягується в пісні, що, мабуть, лише Джамала виконує на такому ж рівні. У композиціях багато життєрадісності. Хоча в кожній є якесь прожите страждання. Відчувається це в підтексті, в манері виконання.

Zitkani

Проєкт Валентини Левченко. Родом із Дніпра. Розповідала, що багато тусувалася з Антоном Слєпаковим (лідер гурту "вагоновожатые". – Країна). Співачка з багаторічним стажем, хоча вкрай мало часу провела на сцені як артистка.

Півтора року тому поїхала до США шукати себе. Потім її занесло в Бразилію. Познайомилася з місцевими музикантами. Джемила (імпровізувала разом з іншими виконавцями. – Країна), тусувалася. Наприкінці року видала альбом "Береги". Там чотири народні українські пісні і три – на вірші поетеси Міріам Драгіної. Її музика – класичний world music. Її можна слухати в будь-якій точці світу. У "ДахаБраха" з'явився конкурент. У піснях основа наша – українська, фолкова, на яку нашаровано купу всього.

"Тимпаче"

У тусівці про гурт кажуть, що це "Океан Ельзи" XXI століття. Я бачив їх на розігріві в O.Torvald. Випустили альбом "23". У записі це просто непогано, а на сцені бачиш, що ці люди у 23 роки видаються зрілішими за де­яких номінантів YUNA.

Музично це трохи інді, десь – поп-рок. Суміш Oasis і класичного британського важкого року. Вони по-справжньому горять, нема бар'єрів. Щоб стати артистом, який запалює зі сцени, треба бути внутрішньо вільним. Це те, чого ми тільки вчимося. 75 років совка позначилися на генофонді. Фредді Мерк'юрі був неможливий у СРСР. І неможливий досі в Україні. Славік Вакарчук багато чого навчився, але він – зірка України, а не світу.

Співають про різне. Романтика й любов теж є. Про страх перед майбутнім, наприклад пісня Underground. У композиції "Але-але" хлопець із дівчиною намагаються вирватися з України. Але після Нью-Йорка і Брюґґе опиняються на київському Подолі. Саркастична пісня "Рожеві окуляри" – про багатство, що застилає очі, й людина не бачить реальності.

Подобається рівень текстів. Людина, яка їх писала, начитана. Або має талант.

Shy

Співачку з Донецька Олександру Карягіну почали крутити на радіо. Переїхала під час війни до Києва. Опановує українську мову. І з кожною піснею все краще звучить. Записали з Дмитром Шуровим "Цілуй мене". Це інді-поп – ніжний, томний, гарний. Людські тексти сучасної дівчини, в якої відчувається культурний бекграунд.

"Тонка"

Учасники групи – вокалістка Альона Карась і Ярослав Татарченко. Він поки що поставив на паузу проєкт "MAiAK". Знайшов талановиту дівчину, випустили мініальбом "Так треба" у стилі електронного інді-попу. Рефлексивна музика. У ній нема загравання й бажання сподобатися. У текстах – багато роздумів. Зроблено зі смаком і легкістю.

×