Ми не така чесна країна, що жодного топ-чиновника не можна взяти за сраку

3 грудня "Брати Гадюкіни" презентували шосту студійну платівку "Сміх і гріх". Вокаліст і басист гурту Ігор Мельничук, 54 роки, розповідає про нові пісні

1. "Сміх і гріх"

Назву альбому "Сміх і гріх" придумав барабанщик Михайло Лундін. Можливо, мав на увазі кричущу недолугість, або що так говорять, коли бракує слів. А ще є такий анекдот. Чернець, затягуючись цигаркою із "травичкою", каже: "І сміх, і гріх".

Сама пісня-відкривалка – ностальгічна. Про нас. Тих, хто не зважає на вік і лізе на сцену. Намагаємося не втрачати енергії. От дивишся на 75-річних учасників The Rolling Stones, і стає по-доброму смішно. Вони веселі, самоіронічні. Можна ненавидіти себе й людей, а можна іронізувати, бо вони недосконалі. Але робити це з любов'ю. Бо ненависть – це енергія, яка з'їдає і тебе, й інших.

"Сміх і гріх" буде трохи світліший за попередній альбом. Триває війна. Але наші пісні про неї в альбом не ввійдуть.

Ігор МЕЛЬНИЧУК, 54 роки, музикант. Народився 25 жовтня 1965-го в російському Магадані. Діда репресували за антирадянську агітацію, відсидів 14 років у тюрмах. Батько – льотчик, мати – вчителька української мови. Родина переїхала у Львів. ”Коли мені було 8, батько привезли платівку Creedence Clearwater Revival. І я слухав ту музику, роззявивши рота. У той момент ніби якась сила зайшла в мене. Більше нічого не хотів. Тільки грати на бас-гітарі”. Навчався на хімічному факультеті Львівської політехніки. Закінчив музичне училище по класу контрабаса. Із 13 років грав по весіллях. Був учасником гуртів ”Аверс”, ”Рокіровка”, ”КооП”, ”Діти тяжкого року”, ”Лесик Band”. З 1989-го – клавішник у ”Братах Гадюкіних”. 1991 року з групи пішов Олександр Гамбург, тому Ігор Мельничук став бас-гітаристом. Привів до колективу клавішника, випускника консерваторії Павла Крахмальова. В альбомі ”Щасливої дороги!” Мельничук виконав свою пісню ”Клофелін”. 1996-го ”Брати Гадюкіни” на 10 років припинили існування. Після смерті засновника групи Сергія Кузьмінського Ігор Мельничук став фронтменом. Заснували в Києві студію звукозапису ”Гадюкіни Рекордс”. Створюють музику в різних жанрах для кіно й серіалів, реклами. 2014-го відновили групу, видали платівку Made in Ukraine. До альбому ввійшли 16 композицій, слова і музику написав Мельничук. Усім гуртом знялися в комедії про львівських батярів ”Шляхетні волоцюги”. Одружений. Донька 26-річна Аліна – художник-графік

2. "Біжу по граблях"

Герой пісні – збірний образ мужчини. Тому що всі ми, хто ще може, в пошуку. Бувають люди, які не роблять висновків навіть із власного досвіду. Стусани по лобі від граблів та вила в дупі не зупиняють їх на шляху до "ідеалу".

Він певною мірою жертва. Одружувався вісім разів. Перша жінка щовесни поводилася, як березнева кішка, друга – вигнала з хати в одній майці. Із чистим серцем, наївний, романтичний. Його треба ловити, доки не вбився у тих пошуках.

3. "Сафарі"

Коли бачу жінок-губаноїдів, які ще й прагнуть силіконового раю, хочеться кричати "Астанавітєсь!" Прагнуть бути красивими, але себе спотворюють пластикою.

Пісня про чувака, якого дістала дівчина. У неї вже не було нічого свого – ні вух, ні носа, ні колін.

Історію знайомі переповідали. Вигнав мужик дружину за зраду, а потім вирішив помиритися, бо гроші їй на цицьки давав. Шкода було інвестицій.

Мені здається, натуральне – найпрекрасніше.

4. "Сивина в бороду"

Це растаманська сага про статевий зв'язок поколінь. "Я багато орав на полях королев. Старий кінь борозни не зіпсує, а тим більше – Лев!" – співає барабанщик Михайло Лундін. Один у групі носить бороду. І це, напевно, його єдине майно. Срібне.

Коли починав працювати над текстом, думав знову йти дорогою "я поклеїв малолєтку". Та коли нам уже по 50, трохи педофілією попахує. Треба жити в мирі із собою і часом. Спочатку пісня була більш рокова, і співав її я. Умовив хлопців зробити з неї реґі й віддав Лундіну. Це наша фішка – робити хоч один трек на платівці в цьому стилі.

5. "Є декларація"

Пам'ятаєте, на попередніх виборах один із депутатів задекларував церкву. Чому б йому й персонального Ісуса не мати? Тому й співаємо: "Запишу дулю вам. Я босий голопуз. Є тіко лічний храм. І персональний Іїсус". У Януковича в маєтку теж була капличка. Десь між спальнею і вбиральнею.

6. "Крав"

Це сатира на можновладців, які звикли використовувати державні кошти на свої потреби. Основою пісень часто служать особисті пригоди чи історії приятелів. Але тут співаємо про недругів. Дивишся по телебаченню – понесли корупціонера на суд в клітчастому одіялі, лікарі біля нього, шість адвокатів. Усім показують його в клітці, а потім випускають. І це триває відтоді, як нагорі почали вдавати, що когось хочуть посадити.

Ми ж не така чесна країна, де жодного топ-чиновника не можна взяти за сраку. Власне, ця пісня про те, що вони продовжують жити приспівуючи. Обікрали країну, вбивають її. Тільки паразити цього не розуміють. Бо поки що для них усе добре.

Фанат ”Братів Гадюкіних” приніс на концерт прапор із назвою хіта 1989 року ”Чуваки, всьо чотко”. Виступ гурту відбувся на фестивалі Atlas Weekend на території Національного комплексу ”Експоцентр України” 28 червня 2017-го

7. "Франкенштейн"

Пісня складена зі слів хітових пісень різних виконавців: The Mamas & the Papas, Deep Purple, Shocking Blue, The Doors, The Rolling Stones, Pink Floyd, Led Zeppelin. Як написати хіт мовою Єлизавети ІІ, якщо ти філологічно застряв на рівні колоніальної англійської? Йти на курси? Наймати репетитора? Нема дурних. Щоб створити мегахіт, треба зшити його зі шматків світових хітів. Мені навіть здається, там є певний зміст.

"Роллінгів" не вдалося вживу на сцені побачити. 2006-го мали виступати в Санкт-Петербурзі. Я мав квитки. Та гітарист 62-річний Кіт Річардс упав із пальми на Фіджі, щось собі зламав, і концерт у Росії скасували.

8. "Хто ти?"

У цій пісні ми згадаємо всіх ліричних героїнь, які були у творчості "Гадюкіних".

Виникла ідея закрити це нескінченне коло пригод із жінками. Ніби минув час, Павло Крахмальов – найромантичніший "сексуальний маніяк" – зустрічається зі своїм звабливим минулим. І вже не впізнає ні Роксолян, ні Соломій.

Хтось може сказати, що в "Хто ти?" позорне соло із 1980-х. Сам не терплю гітаристів у шкіряних штанях, які падають на коліна й видають заунивні мелодії в стилі Гері Мура. Сподіваюся, слухачі вловлять гумор. Бо не будеш же розказувати перед піснею про постмодерн. Що сучасне мистецтво – це колаж, нашарованість фрагментів. Аби їх розуміти, треба мати культурне підґрунтя.

9. We Are The Champions

Якщо не можемо досягнути вершини п'єдесталу, то будемо на перших місцях іззаду. Все залежить, з якого боку дивитися. Україна у стількох рейтингах посідає призові місця. Найбідніші в Європі, найкоротше життя, наймізерніші пенсії. Тут ми – чемпіони.

Ж...па в нашій країні, дуже надіюся, закінчиться. Але не знаю, коли. Особливо після президентських і парламентських виборів. Знайомий із Володимиром Зеленським. Не маю нічого проти нього особистого. Давайте почекаємо. Оптимізму не побільшало, але мусимо усміхатися.

10. "Кров-Любов-Знов"

Ненавиджу банальний набір рим.

Недавно читав інтерв'ю поета Сергія Локшина, який пише тексти для гурту Kazka. Каже: "Та скільки можна співати про кров-любов-знов". На той момент ми вже записали трек. Думаю: "О, послухає і скаже: які мудаки". Використати оті "заборонені" слова – це жарт над собою.

11. "Підкаблучник"

У житті майже кожного "мачо" бувають часи, коли зустрічаєш жінку і від неї втрачаєш розум. Кажеш: "Я від твоєї вроди топчу дорогу в дурку…" І навіть не уявляєш, що її каблук уже над головою. Як у романі "1984" Джорджа Орвелла. Герой борсався-борсався та й зі сльозами полюбив систему. Так і "підкаблучник" – змирився. Це не пісня про мазохіста, про морально скаліченого. Хоча багатьом подобається, коли жіночі ноги їх топчуть. Десь 75 відсотків чоловіків зрозуміють пісню, бо вона про них.

Придумали в аранжування додати маримбу. Цей ксилофон звучить наївно. Хочеться обняти того підкаблучника, пожаліти. Ніякий інструмент не міг передати цього, бо мають звуки з характером.

Бонус трек. "Історія однієї курви"

Пережили вибори. Пристрасті вирували, бруд лився, обіцянки-цяцянки чули. Пісня – сміх крізь сльози. Є такі "політичні курви", від яких мене тіпає. Особливо старшого покоління – де вони тільки не перебували. Зараз наче зникли, але почекайте, вернуться. Ждуть моменту. А що можемо зробити? Лише написати пісню. Вони вважають людей бидлом. Ненавиджу їх, хоча я людина мирна й усміхаюся. Бо якщо є зло, тре про це казати в очі. З усмішкою. Тоді вони розуміють, що ти їх не боїшся.

Бонус трек. "Ти кинула"

Це кавер "Ляпіса Трубецького". Вставили духову секцію. Звучить тема погоні невідомо кого за ким, схожа на музику з "Фантомаса". До нас звернулися з проханням зробити щось для триб'юту (музичний альбом, що повністю складається з кавер-версій. – Країна) білорусів. Текст переклав. Аби не повторювати їхній хіт музично, вирішили з "Ти кинула" змайструвати лірично-драматичну композицію. Додали трохи етно, а в третьому куплеті – реверанс до Pink Floyd. Чув, що цю версію меломани зацінили.

Бонус трек. "Мостиська"

У Мостиськах на Львівщині назвали вули-

цю на честь Сергія Кузьмінського (засновник, перший вокаліст "Братів Гадюкіних". – Країна). Кузі не стало 2009-го. З останнього концерту в київському Палаці спорту залишився його запис у пісні "Мостиська". В мікрофон, правда, пролізли барабани. Хотів прибрати шуми, тому голос вийшов трохи роботичний. Наче електричка їде. Мені здалося, ляже в естетику міксу.

9 пісень альбому "Сміх і гріх" "Брати Гадюкіни" записали в студії "911" Віталія Телезіна. Із ним працюють "Океан Ельзи", Джамала, Тіна Кароль, Onuka, The Maneken, "Друга Ріка", Lama. "Телезін робить чудовий звук. Він має вуха, інтелігентний, добре чує, "шо ми там крякаєм", – каже Ігор Мельничук. – У нього чудова колекція інструментів. Справжній музичний фетишист. Але не більший, ніж я. Недавно бачив оголошення про синтезатор "Маестро". Такі паяли на совєцьких заводах. Хотіли передати звучання скрипки чи кларнета, але ніхріна не схоже ні на перше, ні на друге.

5 тисяч гривень просять за це чудо. Воно й даром нікому не потрібне. Крім мене"