7 грудня відзначають День цукрової вати. Її історія починається з XIV століття, коли десерт з'явився в Італії у XVІ столітті. У той час солодка вата вважалася дуже дорогим ласощами, тому як цукор був надбанням багатих.
І було важко зробити такий продукт через відсутність спеціального апарату. Цукор плавили в каструлі, а тонкі "нитки" "витягували" за допомогою спеціальних виделок.
Перший апарат для солодкої вати створили у 1897 році Вільям Моррісон і Джон Вартон. Її робили з розтопленого цукру, який виливався крізь сито на холодний обертальний металевий барабан, а нитки збираються в грудку. Підхоплені повітряним потоком від вентилятора, струмені розплавленого цукру миттєво кристалізуються у вигляді тонких ниток, подібних ваті або вовні, і збираються оператором на дерев'яну або картонну паличку у вигляді кулі.
У 1920-х роках солодка вата стала загальнодоступною. Для її приготування необхідно всього 15 г цукру. Вата на дотик як шерсть, а зовнішні нагадує бавовну. При контакті зі слиною миттєво тане в роті.
Для зміни природного білого кольору може застосовуватись харчовий барвник. Може мати різний смак, в тому числі полуниці, лимонаду, чорниці, лайму, винограду, апельсину, кавуну, ананасу, манго.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Солодкі ялинки: показала вражаючі новорічні десерти
Оригінально прикрашені кекси навіть смакуватимуть по-іншому.
Особливо затишний вигляд ці солодощі мають восени. Тоді хочеться їх покрити червоно-помаранчевою помадкою. Або прикрити цукровим листям.
Не менш креативно виглядають кекси з міні-гарбузом чи морквиною.
2 
35413
Коментарі