24 квітня 1833 року в США запатентували газовану воду. Це напій із вуглекислим газом, за рахунок чого в ньому і утворюються бульбашки.
Стати газованим будь-який напій може трьома способами - через бродіння, додавання питної соди або в разі введення у спеціальних апаратах діоксиду вуглецю.
Експериментатором став англійський хімік Джозеф Прістлі, який 1767 року проводив експерименти з газом, що виходив під час бродіння пива. Через 3 роки його колега зі Швеції Торберн Бергман створив апарат, який назвав сатуратором. Той додавав у воду бульбашки газу.
Німецький винахідник-аматор і підприємець Якоб Швепп створив агрегат для насичення мінеральної води вуглекислим газом. Запатентував 1783 року газовану мінералку як лікувальний засіб і запустив у продаж у Швейцарії, де жив.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пів мільйона за пляшку: унікальний напій святкує день народження
Крім несолодких газованих вод, з'явилися варіанти з різними смаковими добавками - від натуральних до хімічних. Найвідомішими з них є лимонад та тархун.
За часів СРСР створили крем-соду, до складу якої входили збиті яєчні білки. Звідси і слово "крем" у назві, ну а "сода" – від содової води.
Проте є багато противників газованої води. Через те, що її насичують вуглекислим газом, вона шкодить організму. Приємне відчуття в роті від газованого напою являє собою активацію больових рецепторів язика, що реагують на цю кислоту. І саме в цьому й полягає проблема, оскільки кислота, що міститься в напоях, небезпечна для зубів.
Зелені смузі стали одним із головних трендів здорового харчування. Корисність цих напоїв є беззаперечною: готують їх на основі фруктів та овочів, присмачують насінням, медом і іншими інгредієнтами, багатими на поживні речовини.
Однак популярність зелених смузі породила навколо них і безліч міфів.
2 
35413
Коментарі