Минулого тижня Національний банк повідомив результати чергового щоквартального опитування керівників підприємств. Це вже сьоме таке дослідження. Керівників запитують про їхню оцінку поточної та майбутньої ділової активності, інфляційні та курсові очікування, зміни економічної ситуації в країні та інше. Особливістю оприлюднених результатів є те, що вперше за час проведення опитування частка респондентів очікує подорожчання гривні відносно долара США.
Водночас на першій цього року прес-конференції голова НБУ Володимир Стельмах теж заявив, що є економічні підстави для зміцнення гривні. Але, сказав, треба подивитися, як це позначиться на секторах економіки.
До фундаментальних причин, які впливають на зміцнення гривні, насамперед відносять значний приплив валюти в країну. Незважаючи на від"ємне сальдо зовнішньої торгівлі, НБУ доводиться постійно "виколупувати" надлишок валюти на міжбанківському валютному ринку. З початку року сукупні інтервенції Нацбанку склали $6,9 млрд. Якщо ж узяти лише останні п"ять місяців, то НБУ викуповував ще більше — по $1,1 млрд щомісяця. І це не враховуючи запозичення державних органів, які не проходять по міжбанківському валютному ринку. Для порівняння: навіть до ревальвації гривні у квітні 2005 року інтервенції були дещо менші — близько $1 млрд.
З початку року сукупні інтервенції Нацбанку склали 6,9 мільярда доларів
Та якщо справді є умови для зміцнення гривні, то чому воно не відбувається? Передусім через те, що ніхто не може однозначно сказати, як поводитимуться економічні агенти — підприємства, населення, інвестори. За сім років відносно жорсткої прив"язки гривні до долара всі звикли, що курс стабільний. По-друге, завжди є ризики не зміцнення, а знецінення гривні. Наприклад, світові ціни на чорні метали — основний експортний товар — знижуються ще від початку літа. І швидше за все будуть потроху зменшуватися й надалі. А це означає зменшення експортних надходжень. Немає ще домовленостей щодо ціни на газ. Тож можливе додаткове підвищення вартості імпорту через його подорожчання.
А менше експортних надходжень та більше платежів за імпорт — це зростання зовнішньоторговельного дефіциту. Фінансувати його треба, залучаючи кошти ззовні. Однак цей процес може ускладнитися внаслідок серпневої іпотечної кризи в США, яку ще не подолано. За таких умов "відпускати" гривню треба дуже обережно. Тому вірогідніше до кінця цього року ми не побачимо зміни офіційного курсу гривні до долара.
4 
35413
Коментарі