Голова Національної ради з питань культури і духовності при президентові України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, 66 років, вважає, що американське й російське масове кіно негативно впливає на українську свідомість.
Чи можна сьогодні говорити про застій у вітчизняному кінематографі?
— Українське кіно в кризі, і це дуже гостра проблема. На наших екранах цілковито панує "американізм", голлівудські фільми для масового глядача. Українці опиняються під негативним впливом масової культури. Сильно впливає на українську свідомість через кіно й Росія. Від них теж величезним потоком іде масове кіно. Усе це позбавляє нас свого справжнього національного кінематографа. Адже кіно є часткою національної ідеї — як мова, література тощо. Наш глядач дивиться іноземні фільми, які негативно впливають на його світогляд. Виробники кінопродукції ж не про духовні цінності людини дбають. Вони все ставлять виключно на комерційні рейки. Така ринкова політика призводить до знищення потреби у фільмах високого художнього рівня.
Минулого місяця ми обговорювали проблему українського кіно на засіданні Національної ради з питань культури і духовності. Були присутні всі, так би мовити, вищі культурні ешелони України: письменниця Ліна Костенко, кінорежисери Олесь Санін та Юрій Іллєнко, генеральний директор студії імені Олександра Довженка Ігор Ставчанський, міністр культури і туризму Юрій Богуцький, філософ Мирослав Попович, багато інших.
І до чого дійшли?
— У розвитку українського кіно дуже зацікавлений президент Віктор Ющенко. Він уже доручив секретаріатові підготувати проект закону "Про збір на розвиток національної кінематографії". Кабмін також має сформувати на найближчі роки програму розвитку вітчизняної кіноіндустрії. Утім, уряд не хоче підтримувати багатьох наших ініціатив та ідей. Усі зосереджені на політичній боротьбі і не хочуть ні в чому поступатися президентові.
Ось яскравий приклад. Наша рада схвалила спеціальну "дорожню карту" щодо розвитку культури та духовності українського суспільства. Її було надіслано до Кабміну, зокрема на ім"я гуманітарного віце-прем"єра Дмитра Табачника. Та віз і нині там. Уряд досі не підготував остаточного документа. Не відчувається системна гуманітарна політика держави.
Перекривають кисень кіностудії імені Довженка
Загалом, із приходом уряду Януковича почали коїтися дивні речі. Перекривають кисень Національній кіностудії імені Олександра Довженка. Трест "Київміськбуд-1" хоче забрати в головної кінофабрики країни землю — шляхом арешту рахунків. І ніхто з Кабміну не висловив своєї позиції. Або ж узяти ситуацію довкола "Укртелефільму". На колектив, який протягом останніх шести років створив більше 250 телефільмів та телепередач, почався тиск з боку Держкомтелерадіо та його голови Едуарда Прутніка. Проводять незрозумілі перевірки та ревізії. Прутнік просто визнав роботу студії малоефективною. Та чи є для цього документальні підтвердження? Колектив "Укртелефільму" написав мені листа з проханням допомогти.
Що зараз найбільше гальмує розвиток кіномистецтва?
— Є проблема фінансування кіновиробництва за державним замовленням. Бюджетні кошти розподіляються недостатньо та нерівномірно. До того ж, продюсери не можуть нормально та стабільно працювати, бо заважає багато суперечностей у вітчизняному законодавстві.
Серйозною проблемою залишається доступ українського фільму до українського глядача. За останні п"ять років кількість міських кінотеатрів зменшилася аж на 22 відсотки. У багатьох райцентрах узагалі немає жодного кінозалу, людям немає де дивитися фільми. А попит на кіно постійно зростає.
Але ж у прокаті вже є українські художні фільми, мають успіх наші серіали...
— Так, це правда. Торік демонструвалося цілих чотири повнометражні художні фільми, зняті за кошти інвесторів. Обличчя українського кіно поступово змінюється: залучені молоді й талановиті кінематографісти, призери вітчизняних та міжнародних кінофестивалів. Упевнений, це покращить ставлення глядачів до національних фільмів.
У нас є визнані світом кінофестивалі — такі, як "Молодість" чи анімаційний "Крок". Уперше за роки незалежності 2006-го на телеканалі УТ-1 була продемонстрована повна програма молодого українського кіно на кінофестивалі "Відкрита ніч". Це справжній прорив.
Але в нас досі немає нормальної концепції культурної політики. Хоча вона була написана ще 2001 року, коли Віктор Ющенко був прем"єром. Та тоді Кучма її не затвердив. От зараз і маємо те, що зовсім не розвинута культурна індустрія, яка б відповідала рівню культурних діалогів Європи. Інші європейські країни отримують величезні прибутки від культурної діяльності. Частка експорту від цього в них становить 30 відсотків. А що в нас?!
Потрібно, щоб ігровий бізнес від своїх шалених прибутків віддавав бодай один відсоток на створення культурних програм. Чому б не зробити, як у Великій Британії, — запровадити національну лотерею, кошти від якої йшли б недержавним культурним фондам? А де ж наші регіональні культурні центри та телеканал "Культура"? Потрібно вести послідовну державну культурну політику. А не ведемо. Без цього ми ніколи не увійдемо в системний культурний діалог з Європою. Про це навіть казав покійний Папа Іван Павло II під час приїзду в Україну. До його слів варто було би прислухатися.
Як оцінюєте ситуацію з дублюванням фільмів українською мовою?
— Інакше бути просто не могло. Це потрібно українському народу. Тим більше обнадійливо, що всі основні українські розповсюдники продукції американських кінокомпаній "Буєна Віста Інтернешнл", "Ворнер Бразерс", "Двадцяте Століття Фокс", "Соні Пікчерс", "Коламбія" та російських "Бест", "Парадіз" та "Централ Партнершіп" почали дублювати фільми українською. А частка їх на кіноринку становить 90 відсотків. Спочатку вони не погоджувалися, бо ж звикли дублювати російською. Але підписано Меморандум про співпрацю між Міністерством культури та туризму й дистриб"юторськими компаніями та демонстраторами фільмів. Справа зрушила з місця.
Звісно, не все так добре. Меморандум підписали не всі компанії, та й юридичної сили він не має. Міністерству культури потрібно довести справу до кінця.
8 
35413
Коментарі