Заступник міністра юстиції Грузії 29-річний Георгій Вашадзе розповідає про реформи в його країні.
Вам сприяли у кар'єрі родичі-чиновники?
— Жоден із моїх родичів не працює в державних структурах. Перед тим як стати заступником міністра, я працював головою територіального органу цивільного реєстру, пройшов кілька сходинок у Міністерстві юстиції.
У нас чимало посадовців приблизно мого віку. Президент Михаїл Саакашвілі добирав молоду команду, здатну мислити по-новому. Він залучив молодих людей із нерадянськими мізками, які раніше не крали. Сказав: "Працюйте, будуть успішні реформи, у вас зростатимуть прибутки разом із прибутками вашої країни". Багато хто відгукнувся.
Із чого почали боротися з корупцією?
— Зі стратегічного планування. Намалювали картину, якою ми хочемо бачити Грузію в майбутньому, визначили шляхи для втілення цих планів. Я був учасником команди, яка планувала.
Ми зламали корупційні схеми надання громадянам послуг державними установами. Запровадили нові послуги, які люди можуть отримувати безперешкодно й без хабарів.
Раніше в паспортних відділах, за які я відповідав, жоден документ не можна було отримати без хабара. Тепер для реєстрації за місцем проживання треба лише фото й посвідчення особи. Громадянин Грузії може з-за кордону через інтернет отримати новий паспорт за п'ять–сім днів.
Навіть стилістику офісів змінили. Раніше в маленьких кімнатах можна було домовитися про щось незаконне. Тепер у нас, як у банку — віконця прозорі, й ніхто не може за спиною вимагати або пропонувати хабарі. Громадяни самі дивляться за чиновниками.
Хто найбільше опирався реформам?
— Старі чиновники, які звикли заробляти на хабарах. Радянська професура, що могла телефонувати міністру і просити прилаштувати онука на тепле місце. Тепер цього нема, і вони не раді.
За часів СРСР кожен третій злодій у законі був грузин. Підприємці платили їм, щоб не зруйнували або не відібрали бізнес. На вулиці годі було залишити машину — або вкрадуть усю, або дзеркала чи покришки познімають. У мого родича тричі крали автівку. Врешті він ставив авто під вікном будинку, прив'язував його до руки — і так спав. Коли крали машину, поліція казала, що знайти її не зможе, й радила звертатися до криміналу. Постраждалий шукав когось у в'язниці, хто побалакав із злодієм у законі, а той називав ціну за повернення. Платив стільки-то тисяч доларів — і машину повертали. Це була справжня мафія. Було два варіанти — повільно це вичерпати або відразу знищити. Ми обрали другий. Понад 70 злодіїв у законі сидять за ґратами. Раніше вони були в різних в'язницях і там керували. А ми посадили всіх в одне місце, хай воюють між собою.
До Саакашвілі було десь сім тисяч громадян за ґратами, а зараз 23 тисячі. Ми побудували нові в'язниці. Вони у нас на рівні тризіркових готелів: четверо-п'ятеро в одній камері, є душ, хороша їжа, вигоди.
Які зміни відбулися в матеріальному плані?
— Сім років тому внутрішній валовий продукт становив близько 1000 доларів, а тепер — 3700. Зарплати в державному секторі раніше були 15–60 доларів, зараз — 500–600. Це фактично ті гроші, що йшли до кишень злодіям. Ми всемеро збільшили бюджет.
3 
1
Коментарі
1