В Україні — чергова політична криза. Президент підписав указ про розпуск Верховної Ради, вона відмовляється його виконувати. Що буде далі, передбачити годі.
Нинішня криза влади зумовлена тим, що всі українські політики й усі гілки влади системно порушують Конституцію, вважає голова правління Української гельсінської спілки Євген Захаров, 53 роки.
— Вони заплуталися, — каже він. — І самі створили ситуацію, у якій не можуть працювати. Це змова багатих проти бідних.
Першопричиною політичної кризи правозахисник вважає побудову політикумом нежиттєздатної конструкції Конституції, з якої усі сили шукали вигоди собі. Почали діяти, виходячи з політичної доцільності, а не з верховенства права. Політреформа порушила баланс влади і призвела до перекосів у політиці. Коаліція більшості й уряд прагнули здобути необмежену владу, не рахуючись із реаліями і політичними опонентами. У результаті зловживання правом набуло такого розмаху, що стало загрожувати і суверенітету, й незалежності, бо може призвести до втрати керованості країною.
Керівник Інституту політологічних, соціологічних і маркетингових досліджень Володимир Бондаренко, 42 роки, переконаний, що Верховна Рада врешті-решт погодиться на позачергові вибори.
— Такі правила гри, — говорить він. — Бо погодитися відразу — означало б проявити слабкість.
Позиція ж сильного полягає в тому, щоб піти на вибори і здобути ту саму кількість мандатів. При цьому виборцям можна говорити, що ми, мовляв, вважаємо указ незаконним, але погодилися на вибори, щоб ще раз здобути вашу підтримку. Така лінія поведінки коаліціантів буде більш виграшною, ніж безперспективне й уперте протистояння.
За словами Володимира Бондаренка, про такий розвиток подій у кулуарах парламенту говорять найбільш реалістично налаштовані представники Партії регіонів. Поки що пошепки.
Напередодні Великодня агресивність була б зовсім неприродною
Тим часом коаліція продовжує "демонструвати м"язи", виводячи своїх прихильників не лише до стін Верховної Ради, а й на Майдан. Те саме збирається робити й опозиція. Поки що протестувальники з обох боків налаштовані досить мирно. Досвід помаранчевої революції показав, що українці можуть робити великі суспільні звершення без кровопролиття. Але чи збережеться правопорядок і спокій на вулицях і площах Києва цього разу?
Голова політради Громадянської організації "Пора" Євген Золотарьов, 34 роки, вважає, що відповідальність за поведінку мітингувальників лежить на політиках. Саме вони мають закликати своїх прихильників утриматися від таких форм активності, які можуть призвести до вуличного протистояння.
— Напередодні Великодня агресивність була б зовсім неприродною, — упевнений він.
Україна знову, як за часів помаранчевої революції, прикула до себе увагу світової спільноти. Однак на цей раз її відгуки набагато стриманіші — і від Держдепартаменту США, і від Парламентської асамблеї Ради Європи. Жодних симпатій поки що не виказують.
— Усі наші зарубіжні партнери закликали політичні сили спокійно реагувати на ситуацію, яка склалася, і знайти вирішення спокійним правовим шляхом, — каже заступник директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий, 35 років. — Реакція світу залежатиме від стабільності чи нестабільності розвитку подій. Звучать думки, що вибори в Україні можуть бути проведені, якщо це буде зроблено в рамках правових процедур.
Тепер багато що залежить від Конституційного суду. Але, враховуючи його заполітизованість і фактичний параліч уже протягом двох років, даремно сподіватися від нього абсолютно правового рішення. Та й будь-яка із протидіючих сторін може його не визнавати, якщо воно її не задовольнить.
А це — ще один аргумент, що свідчить про системну кризу влади в Україні і незворотність позачергових виборів.
Найкращим виходом із патової правової ситуації правозахисник Євген Захаров вважає саморозпуск парламенту. Таке можливо, якщо 150 депутатів складуть свої повноваження.
— Якби депутати від опозиції, які так палко підтримують ідею дострокових виборів, відмовилися від своїх мандатів, то тоді це було б серйозним аргументом для конституційного висновку про необхідність позачергових виборів, — каже він. — І це певною мірою легітимізувало б указ президента про розпуск парламенту.
4 
35413
Коментарі