Демографічну кризу в Україні зумовлює високий рівень смертності працездатного населення у ранньому віці. Такого висновку дійшло управління розвитку людини Світового банку.
Понад чверть українців віком 18–65 років мають одне хронічне захворювання, а 7% — кілька. У 94% випадків смертность настає від неінфекційних захворювань і травм. Найбільшого поширення недуги набули серед молодих чоловіків.
— Українці ніяк не хочуть відмовлятися від задоволень. Не кидають погані звички, навіть заробивши хвороби, — каже голова Національної ради з питань охорони здоров'я населення Микола Поліщук, 66 років. — За статистикою, на одну особу, включно з новонародженими і людьми старшого віку, на рік припадають 82 літри спиртного. Громадянин України з'їдає за рік 82,5 кілограма риби, м'яса і сала разом. В аптеках здебільшого продають "ліки задоволення" — щоб добре жерти, спати, мати хорошу ерекцію. На ліки від серцево-судинних хвороб, від яких помирають і стають інвалідами найбільше, грошей не знаходять.
Найбільше українці помирають від серцево-судинних захворювань — 64%. Українська асоціація боротьби з інсультом вимірювала тиск у людей на вулицях. Виявилося, з понад півмільйона обстежених майже половина мають підвищений тиск. Із них лише третина приймають ліки.
— Смертність від інсультів у нас вища за європейську втроє-вчетверо. Настільки більше і смертей від травм — через дорожньо-транспортні пригоди, самоушкодження, падіння з висоти тощо. Причини треба шукати у тому ж пияцтві. З Росією за смертністю ми йдемо майже паралельно. Щоправда, у них цей показник менше 15 осіб на тисячу людей, а в Україні — 16,2.
Оскільки президент проголосив здоров'я нації своїм пріоритетом, наступного року мають розробити загальнодержавну й регіональні програми запобігання хворобам, вважає Поліщук. Вони будуть покликані скасувати рекламу тютюну й алкоголю, стимулювати будівництво спортмайданчиків, популяризувати здоровий спосіб життя. Кошти на це має давати як держава, так і благодійники.
— Олігархам треба не відкривати онкологічні центри, а давати більше грошей на запобігання раку.
Пацієнти часто не хочуть лікуватися, навіть коли знають про свої хвороби. Модель медицини така, що їм некомфортно і неприємно проходити обстеження, пояснює завідувач терапевтичного відділення Харківської міської поліклініки Олександр Рильцов, 35 років:
— Лікарі нав'язують онкоогляд, флюорографію, бігунки, маршрутні листи. У пацієнта болить голова, а його відправляють до стоматолога чи на аналіз крові. Аналізи потрібно робити в інший день, час, а іноді в іншій клініці. Медогляд затягується. Людям не подобається ставлення медпрацівників, які бувають хамуватими. Лікарі озлоблені, бо не можуть виконати план із флюорографії, на них тисне начальство.
Слід докорінно змінити систему надання медпослуг, щоб до лікарів було зручно ходити, вважає Олександр Юрійович. Медогляди мають бути організовані, бо похід навіть до найкращої клініки спричинює дискомфорт. Слід спростити ведення медичної документації, перевести її в електронний вигляд, а також зменшити адміністративний пресинг на медиків.
— Треба змінювати організацію виклику лікарів на дім. Бо лише у нас будь-хто може зранку зателефонувати в клініку і викликати додому медика. Такого нема в Америці, Канаді, Ізраїлі чи Німеччині. У критичних випадках викликають "швидку". Лікарі приходять додому в разі, коли пацієнт прикутий до ліжка. У нас найдоступніша медицина в світі, а результатів немає. Лікар цілий день ходить по домівках, місить грязюку, а його рекомендацій, направлених на подовження життя, не дотримуються.
Треба змінити й медичну систему освіти, додає терапевт. Бо через невігластво лікарів 90 відсотків коштів віддають аптекам на "фармакологічне сміття" — імуномодулятори, противірусні ліки, метаболіки. Ефективність їх не довели.
4 
35413
Коментарі
16