Укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції планують спорудити до 2015-го. Це вирішить проблему схоронності саркофага над зруйнованим ядерним реактором на 100 років. Але додасть клопотів з обслуговуванням укриття, каже директор Інституту геохімії навколишнього середовища, академік Емлен Соботович, 84 роки.

— Так званий конфаймент — це металева арка завширшки 257 метрів, заввишки 108 і 150 — завдовжки. Вона коштуватиме 1,5 мільярда доларів. Частину суми дамо ми, решту — Франція, Німеччина, Великобританія, Сполучені Штати. Їхні фірми й будуватимуть цей об'єкт і підуть, а ми за свої гроші утримуватимемо його. Проводитимемо постійні ремонтні роботи. Тобто, держава і далі палитиме своїх людей і нових ліквідаторів. І відповідно й платитиме гроші за будівельні матеріали. Наприклад, пластик потрібно буде змінювати кожні 10 років, а матеріал нам постачатиме тільки американська фірма "Вестендхауз". Фактично, утримування арки буде схоже на обслуговування атомного реактора й коштуватиме нам до 100 мільйонів на рік.

Через 15 років закінчується термін експлуатації теперішнього саркофага над четвертим енергоблоком. Він може зруйнуватися, і тоді під арку ніхто не зможе зайти, там буде тисяча рентгенів радіації. То що робити потім, будувати новий саркофаг?

Найкраще, на мій погляд, залити пінобетоном укриття, яке є зараз. Перетворити його на бетонний кубик. Укріпити фундамент, провести гідроізоляцію. А потім можна буде відпилювати від цього кубика шматки і ховати їх у біологічному сховищі на території зони відчуження.

Є другий варіант. Забетонувати сучасне укриття в капсулу й закопати в землю на кілометр. Тоді зверху можна хоч зелену галявину робити. А поки стоїть укриття — це небезпека. Бо якщо на нього щось упаде — літак чи метеорит — буде другий Чорнобиль.

×