Директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Володимир Широков, 58 років, каже, що великим попитом користуються українські електронні словники.
Іноді доводиться чути, що українську мову, мовляв, неможливо впроваджувати на виробництві й у техніці, бо в ній немає відповідних термінів. Це так?
— У деяких сферах української термінології поки що справді не вистачає. Особливо у природознавстві й технічних науках. Я б не сказав, що якоїсь термінології бракує фатально. Українська мова є повною й готовою до сприйняття будь-яких реалій. Зараз в Україні ведеться велика термінологічна робота.
Інша річ, що термінологію треба впроваджувати досить делікатно. Бо в деяких технічних системах чи на критичних виробництвах — скажімо, в авіації, на атомних станціях — треба, щоб усі працівники дуже добре розуміли терміни, аби не було непорозумінь, коли подають якісь команди. Адже тут неправильна дія може призвести до техногенної катастрофи.
Торік Академія наук анонсувала великий проект — випуск українсько-російсько-англійських термінологічних словників. У них буде зібрана й унормована вся основна термінологія.
Ваш фонд займається створенням словників на лазерних дисках...
— Уже виготовлено шість версій лазерних дисків під назвою "Інтегрована лексикографічна система "Словники України". В одному продукті тут поєднано декілька функцій. Можна побачити, як будь-яке слово змінюється, як вимовляється, які має синоніми, антоніми і в яких фразеологізмах вживається. На останньому диску понад 252 тисячі слів і 60 тисяч фразеологізмів. На папері це 120 тисяч сторінок! Зрозуміло, що таких книжок уже просто не може бути.
Електронними словниками можуть користуватися значно більше людей?
— Безперечно. Щороку в Україні продається понад мільйон персональних комп"ютерів. На мою думку, уже при випуску кожен має бути споряджений українським електронним словником. Ми подали відповідні пропозиції до Верховної Ради. Ціна цього питання мізерна — 10 гривень на один комп"ютер.
На етапі експерименту виявлено понад 100 законодавчих протиріч
Зараз ми створили український мовний портал — www.ulif.org.ua або www.ulif.mon.gov.ua. Там розміщені електронні словникові системи, журнал "Мовознавство", різноманітна інформація. Є новини, інтернет-ресурси. Зокрема й словник, про який я говорив. Цей портал дуже популярний — на нього заходять користувачі з понад 80 країн. Щомісячно в нас вибирають по 3–4 гігабайти словникової інформації. Це кілька мільйонів сторінок. Ми свідомо зробили доступ безкоштовним, щоб українська мова поширювалася у світі.
Попит на вашу продукцію великий?
— На держзамовлення щороку випускаємо по 10 тисяч екземплярів лазерних дисків. До електронних словників інтерес стрімко зростає. Нещодавно Харцизький район Донецької області замовив тисячу дисків. Замовляють райдержадміністрації, школи, університети і навіть церкви. Попит великий, адже паперові словники видають незначними накладами.
Який прикладний характер мають ваші розробки?
— Зараз в Україні близько 100 тисяч законодавчих актів. Загальновідомо, що там багато суперечностей. Отож ми розробили інструментальну систему, за допомогою якої виявляються протиріччя у законах, подаються коментарі до них і пропозиції щодо усунення. На етапі експерименту виявлено понад 100 законодавчих протиріч. Вони виникають із різних причин, зокрема і через неправильне використання мовних конструкцій.
Тобто будь-який законопроект можна протестувати ще на стадії підготовки?
— Більше того — навести лад у вже існуючому законодавстві. Ми пропонуємо ухвалювати закони не тільки з текстом, але й із його інтерпретацією. Система може пояснити будь-яке слово чи словосполучення в певному контексті. Тобто, саме те, що мав на увазі законодавець. У такий спосіб обмежуються можливості для помилок і спекуляцій нормами закону. При цьому формується Державний тезаурус України — подається значення кожного слова у відповідних законодавчих контекстах.
3 
35413
Коментарі