У Росії нині є лише дві цінності — російська мова і президент. Ці слова належать голові Федеральної агенції з культури Михайлові Швидкому. Про те, що російський чільник не помилився, свідчить невщухаючий резонанс навколо рішення Конституційного Суду України про дублювання або озвучування українською всіх іноземних фільмів.
Україна мала б подякувати російським чиновникам та ідеологам за піар. Пересічне рішення за півмісяця після його ухвалення стало найважливішою новиною. Департамент інформації та друку МЗС Росії розкритикував вердикт, збуривши невщухаючу й донині дискусію. У її полум"я вміло підкидають дровенята політтехнологи.
Це свідчить, що співробітники тієї структури знайомі не лише з працею Геббельса, а й сучасніших майстрів пропаганди. Приміром, американського політолога Джозефа Ная — автора теорії про "м"яку силу". Такою є культурний та ідеологічний вплив — саме він часто виявляється могутнішим та ефективнішим за силу в звичному розумінні цього слова. Тобто військову чи здійснювану економічними важелями. М"яка сила Америки в тому, що окреслено узагальнюючим поняттям "американська мрія". Це й масова культура, й ідеї демократії та свободи, й відомі марки: конгломерат, що увійшов у свідомість мільйонів людей на всій земній кулі.
Співробітники тієї структури знайомі не лише з працею Геббельса
Сучасна Росія вочевидь уважає, що складовими її м"якої сили має бути кінопродукція на кшталт "Брат" чи препаровані кінооповіді про Чечню, донесені до потенційної аудиторії винятково російською мовою. Відтак неадекватна реакція Москви на рішення КС є не рецидивом болісного розставання імперії з колонією, а складовою амбітного проекту під назвою: "Утримай планету Україна на своїй орбіті".
Бо ж Москва, скажімо, не висловлює жодної стурбованості з приводу дублювання російських фільмів іншими мовами. Певно, той же Микита Михалков вважає якщо не за честь, то за визнання власного професіоналізму озвучування своїх "Стомлених сонцем" чи "Сибірського цирульника" англійською. А чи так уже заважає російським кіногурманам насолоджуватися фільмами за участю Луї де Фюнеса або Жерара Депардьє те, що живих голосів цих акторів у дубльованій версії не чути? З іншого боку, ні продюсерська агенція "Ворнер Бразерз пікчерз", ні тим паче США не висловлювали незадоволення з приводу українського дублювання фільму "Гаррі Поттер та орден Фенікса". Вочевидь, не в мові собака заритий. А в тому, що у Сполучених Штатів ресурс м"якої сили незрівнянно більший, ніж у Росії, і вони не вважають мову своєю останньою барикадою.
Є ще один некінематографічний аспект цього питання. У Росії нині дефіцит ворога — так склалося. Тож кремлівські пропагандисти не придумали нічого ліпшого, як заповнити вакантне місце Україною. Адже краще за все об"єднує незцементовану ідеологією націю спільний противник.
4 
35413
Коментарі