"У Парижі квартири вдвічі дешевші, ніж у Києві"

Іван Куровський: ”Аби отримати дозвіл на будівництво, треба обійти 47 інстанцій та зібрати 297 підписів”

Народний депутат і керівник компанії "Житлобуд" Іван Куровський, 56 років, каже, що за бажання київська міська влада могла б вирішити проблеми інвесторів "Еліта-Центру".

Чи можна очікувати зниження вартості житла?

— Це відбудеться тоді, коли зменшиться попит. За останні кілька років вартість житла у Києві збільшилася у 3–4 рази. Є попит навіть на квартири у центрі столиці, де квадратний метр часом коштує по 10–15 тисяч євро. А в центрі Берліна, наприклад — 5 тисяч. Та й у центрі Парижа квартири вдвічі дешевші.

Що потрібно для зменшення цього ажіотажного попиту?

— Треба прибрати корупційні схеми у системі видачі дозволів на будівництво, ухвалити закони, які не дозволяли б монополізувати цей ринок. А також створити привабливий інвестиційний клімат для іноземних компаній. Бо відсутність серйозної конкуренції на ринку провокує дорожнечу. Іноземці прийдуть із новими технологіями, дешевшими матеріалами, тому й українські будівельні фірми здешевлюватимуть житло. Усі ці фактори разом можуть сприяти зниженню цін на житло на 30–40 відсотків.

З чого складається вартість житла?

— Від 45 до 60 відсотків— вартість будівельних матеріалів, 10–15 відсотків — експлуатація техніки, 25–30 — зарплата. Це основні витрати. Ще є накладні витрати — утримання адміністративного апарату, потрібні для будівництва тимчасові комунікації. Це ще десь 16 відсотків. Також у собівартість закладають 10–15 відсотків прибутку.

Це теоретично. А у житті на собівартість суттєво впливає відрахування на всілякі дозволи. У Києві маємо віддати місту десь 30 відсотків від загальної вартості будівництва — і готовими квартирами, і грошима на розвиток інфраструктури міста. Наприклад, тільки від будівництва на Кловському узвозі у столиці маємо віддати 17,5 млн грн. Але ж всі інженерні мережі та іншу супутню інфраструктуру житлова компанія робить за власний кошт. За що ж платимо?

Скільки займає часу будівництво житлового комплексу?

— Від подачі заявки до здачі об"єкта минає років 5–7. І 70 відсотків цього часу займає ходіння різними установами. Аби отримати дозвіл на будівництво, треба обійти 47 інстанцій та зібрати 297 підписів. Цей процес сконцентрований в одних руках, і змінювати схему ніхто не збирається.

Ми залучаємо кошти інвесторів уже після того, як отримали всі дозволи. Але так працюють не всі. Є такі, що продають повітря. Наприклад, так зробив "Еліта-Центр".

Чи залишаються у постраждалих у тій афері шанси повернути гроші?

— Для міської влади вирішити питання — не проблема. Але бажання цього робити немає. Скажімо, можна було б домовитися з будівельною компанією: певну кількість квартир віддати цим людям за умов, якби будівельники заплатили місту не 30 відсотків від вартості об"єкту, а 10.

На собівартість суттєво впливає відрахування на всілякі дозволи

Як людям із невеликими доходами вирішувати житлову проблему?

— Існують ініційовані президентом і урядом державні житлові програми, зокрема "Доступне житло". Але ми, наприклад, почали будувати таке у п"яти райцентрах Чернігівщини ще до затвердження цієї програми. Тепер хочемо, щоб наші проекти увійшли до "Доступного житла". Звернулися з цим до Міністерства регіональної політики та будівництва.

Що дає ця програма людям?

— 70 відсотків собівартості збудованої за програмою "Доступне житло" квартири сплачує людина, 30 — держава. Цього року на її реалізацію передбачено 2,7 мільярда гривень. Приміром, собівартість однокімнатної квартири — 40 тисяч доларів. Виходить по 800 доларів за квадратний метр. Для мешканця райцентру, скажімо Бобровиці на Чернігівщині — велика сума. А за програмою "Доступне житло" виходить десь по 500 доларів за метр. Якщо ще підключити сюди банки з нормальними умовами кредитування, то житло стало б доступним для пересічної людини.

Чи є нині такі "добрі" банки?

— Відсотки зараз такі, що не кожен може взяти кредит на житло. Людям із зарплатою 1000–1200 гривень на місяць у кредитуванні практично відмовляють. Це ненормально.

А на кого розраховане соціальне житло?

— На працівників бюджетної сфери: вчителів, лікарів тощо. Будівництво такого житла повністю фінансує держава. Переважно це економні за технологіями малометражні квартири.

Хто опікуватиметься цим проектом?

— Міністерство економіки проводитиме тендер на таке будівництво за участю Мінбуду.

На цей рік на будівництво соціального житла виділено 800 мільйонів гривень. Це небагато, на них можна звести 10 будинків на 170 квартир. Звісно, це проблему не вирішить. Але треба з чогось починати.