Десять років тому Верховна Рада ухвалила Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Розробляли її з урахуванням світового досвіду — розв"язання екологічних проблем Великих Озер між США та Канадою, басейнів Рейну, Темзи, Сени тощо.

Зокрема передбачалося до 2010-го припинити скидання в басейн Дніпра неочищених стічних вод гірничо-металургійного комплексу. Проте все записане й нині залишається переважно намірами. Більше того — забруднюють усе більше й інтенсивніше. В Україні в басейні Дніпра на гектар припадає 19,6 кубометра стічних вод, тоді як у Росії — 6,6, у Білорусі — 3,9.

— Успішно реалізована лише програма канадської технічної допомоги щодо розвитку управління навколишнім середовищем, — каже про виконання документа 67-річний В"ячеслав Сандул із Міжнародного фонду Дніпра. Згадує: — Моїм ровесникам, які виросли на Дніпрі, не було знайоме поняття "питна вода". Уся дніпровська вода була такою.

Головною причиною невиконання програми еколог вважає недостатнє фінансування — лише близько 15% від потреб. А також відсутність в Україні сучасної системи управління водними ресурсами.

Басейн Дніпра займає 48,6% території країни. Найбільша ріка становить майже 80% водних ресурсів України, забезпечує водою 32 млн людей. Але екологічна ситуація на території басейну стає дедалі загрозливішою.

Вода часто схожа на каву

Вода, що йде із Прип"яті в Київське водосховище, часто схожа на каву. Користуватися такою небезпечно навіть після її очистки. Ситуація спричинена великим вмістом гумінових кислот у виведених із системи природної меліорації болотах.

Дається взнаки втручання ще радянських часів людей у басейні Прип"яті. Тоді на понад мільйоні гектарів осушили торфові болота. Тепер ці меліоративні системи покинуті, ніхто їх не експлуатує. Повністю зруйнований торфовий шар, починається формування великої напівпустелі. Виходять на поверхню піски, що раніше "підстеляли" торфові поклади.

— Це може мати наслідки для всієї Європи, — каже заступник директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Олександр Васенко, 57 років. — Клімат стане сухішим, збільшиться концентрація в атмосфері вуглецю. Це викликатиме хвороби легень, шлунково-кишкового тракту, алергії. Адже торфові болота поглинали вуглець. Крім того, навесні та восени вони накопичували воду, а потім віддавали її річкам, і ті не пересихали.

×