— Жахливі події, які Франція пережила цього трагічного листопада, є повсякденною реальністю для України протягом майже 21 місяця, — сказав президент Петро Порошенко цього тижня на кліматичному саміті в Парижі. — Моя країна потерпає від тероризму, що фінансується та підтримується Російською Федерацією.

Ця заява викликала пристрасті й бурхливі дискусії. Порошенка розкритикували в соціальній мережі "Твіттер" кілька французьких та інших західних журналістів. "Як президент міг сказати, що тероризм, із яким бореться Франція, є повсякденною справою для України?" — обурюється репортер Стефан Сіоан. "Армія протистоїть армії із застосуванням артилерії. Я називаю це війною, а не тероризмом", — пояснює він пізніше свою думку. Сіоан робив репортажі з Донбасу. Критики Порошенка звинуватили у спекуляціях та намаганні привернути увагу до України за рахунок жертв паризьких терактів.

Коментарі викликали шквал обурення на нашому боці. Багато хто сприйняв це, як зневагу до українців. Дискусія вийшла за межі соціальних мереж. Зазвучали причитання, що нас на Заході вважають "другосортними" й нікому немає діла до тисяч жертв російської агресії.

Ця історія підкреслила низку важливих проблем. Насамперед, українцям слід позбутися звички бурхливо реагувати на чиюсь приватну думку, що нібито принижує чи недооцінює їх. Бо це в кращому випадку — підліткова неврівноваженість, а в гіршому — глибинні прояви малоросійських комплексів меншовартості.

Українському ж керівництву треба припинити спекулювати статусом жертви, випрошуючи за будь-якої нагоди за кордоном жалість до України. Цей світ жорстокий, і зовнішня політика має бути спрямована не на пошук за кордоном приємних для нас емоцій, а на отримання практичної допомоги. Надмірна експлуатація образу жертви може призвести хіба що до порад домовлятися з агресором — власне, це вже відбувається. Ну, й навряд чи ми можемо розраховувати на приємні емоції, коли традиційні вже заяви про агресію Росії чи спонсорований нею тероризм лунають від президента Порошенка. Адже його російський бізнес продовжує наповнювати бюджет РФ, а цукерки "Рошен" продають в анексованому Криму.

Сумнівний вигляд мають також намагання Києва переконати світ в "антитерористичному" характері подій на Донбасі. В Україні триває війна, скільки ми не називали б її АТО. Це формулювання так-сяк годиться для внутрішнього вжитку, отож і користуватися ним краще винятково вдома. Тим більше, що українська влада так і не визнала ДНР і ЛНР терористичними організаціями. Прийнятий парламентом за основу ще в січні цього року відповідний законопроект у березні відправили на повторне, друге, читання. І відтоді до нього не поверталися.

×