Кількаденне призупинення експорту зернових уряд пояснив браком високоякісної пшениці. Після цього пішли чутки про можливе здорожчання хліба вже восени. Ситуацію на ринку зерна коментує колишній заступник міністра аграрної політики Віктор Пабат, 65 років:

— Ще в лютому я казав, що великого врожаю не буде. Побажав уряду позбавитися приписок. Бо в нас ніколи не збирали 53 мільйони тонн зерна, як рапортували 2008-го. Через приписки хліб завжди дорожчав, а не дешевшав.

Тепер ситуація складна. Аграрії сподівалися на високий урожай кукурудзи, збільшили посівні площі під цю культуру. Але вплинули погодні умови. У центральних районах кукурудза "горить". Тому той, хто хоче вивезти з України зерно, не є патріотом.

У Росії надзвичайна ситуація — "горять" 20 областей. Тонна пшениці в нас зросте в ціні до 3 тисяч гривень. Такої ціни в Україні ще не було.

Завдання Кабміну — розрахувати засік. Для продовольчих ресурсів потрібно не менш 8 мільйонів тонн якісної пшениці. Необхідно створити страховий фонд. Адже годі спрогнозувати, що буде наступного року. На Півдні уже у вересні сіяли озимину. Як сіяти тепер, коли через спеку ґрунт на метр сухий?

Експорт зерна забороняти не варто, але всі цивілізовані країни обмежують його економічними стимулами. У Німеччині, щоб посіяти новий сорт пшениці, треба пройти серйозну експертизу. В Україні завозять що завгодно і сіють хто як хоче. Є Національна академія аграрних наук, купа інститутів — і ніякого порядку. А потім дивуємося меншим врожаям. Покійний академік-селекціонер Василь Ремесло нагодував пів-Європи своїми миронівськими сортами. А ми засіваємо ними менше 30 відсотків площ. Вивозити слід тільки кормові ресурси.

У нас немає державної комори "Хлібопродукт". Кожен приписує собі зерно, а потім виявляється, що господар голий. Торік зерна для внутрішніх потреб не вистачило.

Узагалі, треба хвалитися не експортом зерна, а кінцевим продуктом. Якби ми з нашого жнива робили 48 видів продукції і продавали її за кордон, то мали б чим пишатися.

×