Ми все більше пізнаємо свою історію. За роки незалежності багато дізналися про Голодомори, репресії, таємний поділ Європи між СРСР та Німеччиною. І про війну між ними.  Раніше з 9 Травня все було зрозуміло — наші й німці, добро і зло, біле й чорне. Нині все виглядає значно складніше. Це стосується й самої назви трагічних подій. То якою була та війна для українців — Великою Вітчизняною чи Другою світовою?

Ірина Євса, 51 рік, поет і перекладач:

— Для французів чи англійців це була Друга світова війна. А для наших людей, що билися з ворогом на своїй землі, вона безумовно Вітчизняна. У мене один дід загинув під Сталінградом, другий був льотчиком-штурманом. Полеглих і живих учасників війни треба шанувати. Це священне свято. Винуватцями війни були в однаковій мірі Гітлер і Сталін, але ж гинули прості люди. І перекроювати історію не слід. Хоча зараз, мабуть, хіба що один із двадцяти школярів зможе сказати, що ж це за свято 9 Травня. Можливо, коли всі ветерани помруть, його взагалі забудуть. Але чи добре це?

Тарас Кононенко, 43 роки, заступник директора Інституту українознавства:

— Вітчизняною вона була для росіян. Бо Росія, на основі якої виник СРСР, була для них "Отечеством". А інтереси й статус інших народів ця назва не враховує. Для українців це більше Друга світова. Бо фактично відбувалося кілька воєн, у які поперемінно включалися різні країни, а також народи, що не мали своїх держав. З іншого боку, для українців — і тих, що звільняли свою землю від фашистів, і тих, що боролися проти радянського режиму — ця війна була й Вітчизняною. Поки що 9 Травня й далі залишатиметься святом. Але років так за 10 воно перетвориться на День боротьби з тоталітарними режимами.

Віталій Данилевич, 72 роки, інвалід війни другої групи:

— Це була війна радянського народу проти фашизму. Тому в неї може бути лише одна назва — Велика Вітчизняна. Пам"ять про полеглих треба зберігати вічно. Якщо на чолі України не буде американського ставленика, то цей день шануватимуть ще довго. У цьому нам треба брати приклад із Росії. І не лізти туди, куди не слід.

Олена Голуб, 25 років, менеджер:

— Я цю війну назвала б Другою світовою. Бо саме такою вона була за характером і масштабністю військових дій. Крім того, тієї Вітчизни — Радянського Союзу — вже немає. Україна тоді була звільнена від одного тоталітарного режиму, але залишилася під іншим. Але свято Перемоги треба шанувати. І пам"ятати й поважати кожного, хто загинув чи воював на будь-якому боці. Бо вони боролися за майбутнє, тобто за нас. 

×