В Україні епідемія туберкульозу. Щороку на цю недугу захворюють майже 40 тис. українців, більше 10 тис. помирають. Утім, через відсутність єдиного реєстру хворих, реальну їх кількість визначити важко.

За підрахунками експертів, медико-економічні збитки від туберкульозу складають близько 2,7 млрд грн на рік. Його називають соціальною хворобою бідних країн. Найчастіше вражає безпритульних, ув"язнених, мігрантів, біженців. Провокує недугу низький рівень життя, погане харчування, забруднена екологія тощо.

Погіршення епідемічної ситуації в нашій країні фахівці пояснюють зокрема скороченням фінансування медицини, алкоголізмом, наркоманією, безробіттям, бідністю, стресами, труднощами в отриманні медичної допомоги соціально уразливим групам населення.

— Переважно люди заражаються повітряно-крапельним шляхом. Усі органи можуть бути уражені туберкульозом, але в 90 відсотків випадків це легені, — каже заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології Василь Мельник, 61 рік. — На початковій стадії хвороба часто не виказує ніяких симптомів. Потім може з"явитися слабкість, утомлюваність, спітнілість уночі, кашель. Якщо людина кашляє два-три тижні, виділяє харкотиння, то має здати його на аналіз — аби виявити можливий збудник туберкульозу.

Професор нагадує: в Україні безкоштовні як лікування туберкульозу, так і його профілактика — флюорографія. Її роблять у райполіклініках.

Туберкульоз мутує і має різні форми.

— Щоб вилікуватися, треба відразу приймати 4–5 препаратів, — розповідає Василь Мельник. — Коли пацієнт погано лікується, не закінчує курс терапії чи лікар хибно призначив низькі дози або не всі препарати, збудники туберкульозу пристосовуються — використовують протитуберкульозні ліки як вітаміни. Це називають стійкий, або резистентний туберкульоз. Від такого помирає 50 відсотків хворих.

На боротьбу з туберкульозом торік держава виділила 200 мільйонів 180 тисяч гривень

Лікування звичайного туберкульозу триває 6–8 місяців і коштує близько 700 грн, а резистентного — до 50 тис. Препарати токсичні, погано переносяться.

— Нині самі лікарі часто порушують затверджені схеми лікування, лобіюють інтереси певних фармацевтичних виробників і тим самим сприяють поширенню резистентного туберкульозу, — вважає голова Комітету з питань протидії ВІЛ/СНІД та іншим соціально небезпечним хворобам Василь Петренко, 56 років. — До того ж у середньому 20 тисяч туберкульозних хворих щороку переривають лікування, що сприяє переходу хвороби в стійку стадію.

Одною з головних проблем фтизіатрії він вважає організацію медичної допомоги хворим, які самі не хочуть лікуватися. Жалкує, що Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції та Департамент з виконання покарань не підтримали розроблений проект постанови Кабінету міністрів про обов"язкову госпіталізацію хворих на туберкульоз, які ухиляються від лікування і створюють загрозу розповсюдження інфекції.

На боротьбу з туберкульозом торік держава виділила 200 млн 180 тис. грн —  майже вдвічі більше, ніж 2006-го. Однак експерти кажуть, що за Загальнодержавною програмою протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках у повному обсязі фінансуються тільки ліки. І то дещо дивно.

— Фінансування закупівель протитуберкульозних препаратів у цьому році передбачене тільки з третього кварталу. Отже, вони потраплять до лікувальних закладів у кращому випадку в другій половині року. При цьому мало кого цікавить, що перерви в лікуванні визначеними препаратами призводять до формування резистентних, часом невиліковних і хронічних форм туберкульозу, — каже Сергій Борткевич, 52 роки, із Громадської ради з питань протидії захворюванню на туберкульоз в Україні.

За його словами, з передбачених програмою 44 заходів із держбюджету буде профінансовано лише 13. Фінансування протидії туберкульозу окремою бюджетною програмою теж не передбачено.

×