Експерт Фонду "Суспільної безпеки" Юрій Гаврилечко, 32 роки, вважає, що багато людей уже готові до рішучих протестних дій.
Що очікує на соціальну сферу наступного року?
— Достатньо помітне порівняно з цим роком охолодження. У проекті бюджету закладено збільшення мінімальної заробітної плати лише на 11 відсотків. Відповідно й середній заробіток майже не ростиме. Отже, надходження до бюджету теж скоротяться. А це безпосередньо позначиться на фінансуванні соціальних програм.
І яка ж доля соціальних виплат?
— Кошти на ці виплати дивним чином розкидані по всьому проекту головного кошторису країни. Крім того, існують певні суперечності. Наприклад, пропонують забезпечувати автомобілями інвалідів за кошти, що отримають від часткової сплати самими інвалідами за ці авто та від реалізації машин, які будуть повернуті іншими інвалідами. Замкнене коло.
Інший приклад — дотації до Пенсійного фонду для погашення різниці між пенсійними виплатами, що здійснюються за різними законами — скажімо, військовослужбовцям пропонують робити за рахунок зборів за обмін валют, користування стільниковим зв"язком тощо. А якщо цих грошей не вистачить? Треба шукати надійніше джерело надходжень.
Кому буде найважче?
— Навіть за офіційними прогнозами наступного року в нас очікують 3,2 мільйона безробітних. Зрозуміло, на всіх коштів у Фонді соціального страхування на випадок безробіття не вистачить. Без бюджетних дотацій цей Фонд збанкрутує. Експерти прогнозують безробіття десь на рівні 9 відсотків від кількості економічно активного населення. Але з нині працюючих роботу втратить кожен п"ятий. Отже, найнезахищенішу категорію становитимуть саме безробітні.
Пенсіонери у вигіднішому становищі?
— Так. Вони хоча б гарантовано отримуватимуть свої пенсії. Однак і тут виникає питання: чи витримає бюджет Пенсійного фонду таке навантаження? Адже наступного року кількість пенсіонерів збільшиться щонайменше на 600 тисяч. А до Пенсійного фонду гроші надходять від загального фонду оплати праці. Якщо на 20 відсотків зменшується кількість працюючих, то відповідно зменшаться надходження до Пенсійного фонду.
Який ефект можуть дати ухвалені парламентом антикризові закони?
— Поки що жодного антикризового системного закону я не бачив. Ухвалюють лише лобістські, спрямовані на підтримку окремих галузей. Жодного обґрунтування чи пояснення, який буде ефект від впровадження тих заходів, немає. Принаймні ніхто про це не каже. Я не розумію, як можна підтримати свого виробника, дозволяючи йому без акцизу продавати насіння соняшнику за кордон? А що буде з переробником насіння? Він залишиться без сировини і буде змушений закрити завод та звільнити працівників? Де логіка? А збільшення акцизу на 13 відсотків на імпортні товари насамперед ударить по кишені українського споживача. Така "підтримка" вітчизняного виробника дивна.
2009-го кількість пенсіонерів збільшиться щонайменше на 600 тисяч
Які дії були б доречними?
— Уряд мав би запропонувати системний підхід до вирішення кризових проблем. А для цього визначитися з пріоритетами — що підтримувати, яким чином, — порахувати гроші і, виходячи з реальної суми, вже діяти. А ще чітко сказати, який ефект від тих дій буде, для чого власне вони потрібні. А зараз фінансування тієї чи іншої галузі в межах бюджетних програм визначається дорученнями Кабінету Міністрів! Я такого ще не бачив. Навіть невідомо, на що підуть гроші від кредиту Міжнародного валютного фонду та двох кредитів Світового банку. З жовтня по грудень 2008 року державний борг України збільшився з 15 мільярдів доларів до 35. І невідомо, на що ці мільярди підуть. Немає жодної програми їх використання. Розпорядником коштів є Міністерство фінансів. Якщо не існує чіткого розпису в бюджеті чи іншому документі, то Кабмін зможе ними розпоряджатися як завгодно. Може спрямувати на підтримку промисловості, а може і на соціальні виплати. Механізму контролю поки також не помітно.
Що відбуватиметься з купівельною спроможністю громадян?
— Вона знижуватиметься через падіння доходів населення. Якщо й буде трохи збільшуватися середня заробітна платня в країні, то за рахунок індексування інфляції. А вона наступного року залежатиме не лише від дій уряду, а й від скоординованої політики Кабміну й Національного банку. Якщо НБУ продовжить робити те, що зараз, то інфляція може бути і 100 відсотків. Це залежить від того, чи дійсно буде підвищено облікову ставку Національного банку до 18 відсотків. Тоді взагалі зникне можливість отримати кредити.
Купівельна спроможність залежатиме й від курсу валют. Адже з ростом курсу автоматично дорожчають і товари. За рахунок різкого зменшення доходів громадян інфляція стримуватиметься. Може бути й таке.
Чи реальні соціальні бунти в Україні?
— Це залежить від організацій, які ті бунти будуть направляти. Стихійні виступи не вплинуть на ситуацію. А якщо профспілки згадають, що повинні відстоювати права працівників, і процес буде хоч якось організований, то це буде серйозною проблемою. Бо є суттєва відмінність між теперішньою ситуацією і тою, що була у 1990 роки. Тоді всі були бідними, й людям нічого було втрачати. Сьогодні за агресивністю й поведінкою людей бачимо: втрачати є що. Дехто вже зазнав досить великих збитків. І саме вони можуть бути вже психологічно готовими до рішучих дій.
26,6 відсотка населення готові брати участь у мітингах та демонстраціях, 10,8 відсотка — схильні до участі у радикальніших діях: блокуванні транспортних шляхів, вуличних заворушеннях і навіть створенні збройних формувань. Окремо, кількість тих, хто збирається зі зброєю в руках боротися за власні права — 4,6 відсотка. Це надвисокий показник. І дуже небезпечний. Такі дані досліджень наводить Центр Разумкова.
Коли настане найважчий час?
— Швидше за все, наприкінці лютого — на початку березня. А якщо навесні провалять посівну, то в жовтні–листопаді може розпочатися новий голодомор.
6 
35413
Коментарі