На фінішну пряму вийшов проект "Великі українці", який проводить телеканал "Інтер". Минулої п"ятниці там представили усіх 100 претендентів.

Але першу десятку подали не в рейтинговому, а в алфавітному порядку. Це — Микола Амосов, Степан Бандера, Валерій Лобановський, Григорій Сковорода, Леся Українка, Іван Франко, Богдан Хмельницький, В"ячеслав Чорновіл, Тарас Шевченко та Ярослав Мудрий.

Їхні місця в рейтингу, а відтак і найвеличнішого українця,  визначатимуть усі бажаючі додатковим голосуванням по телефону або через Інтернет. Але під час п"ятничного обговорення на "Інтері", в якому брали участь переважно політики, виявилися деякі вельми показові речі.

Після оголошення чергової десятки колишній віце-прем"єр і член Партії регіонів Дмитро Табачник констатував: мовляв,  перемагає агресивна галицька ідеологія. Відповідно саме  представники Західної України лідирують у списку великих українців.

Дмитро Табачник констатував: перемагає агресивна галицька ідеологія

Але згадаймо початок проекту "Великі українці". Тоді гаряче дискутували, за якими критеріями визначати українськість. Чи  мають бути такими мова, належність до території України чи українська кров у жилах? І часом виходило, що великим українцем може бути будь-хто. Навіть людина, яка не лише не мала жодного з вищезгаданих достоїнств, але й ніколи не бувала в Україні. Як от Володимир Ленін, голосувати за якого агітував лідер українських комуністів Петро Симоненко.

Тоді було побоювання, що таке безглуздя може позначитися на результатах проекту. Однак наші співвітчизники виявилися послідовнішими від тих, хто обговорював критерії українства в телеефірі. Щоправда, вождь світового пролетаріату в сотні все ж таки опинився. Але він був єдиним, хто не мав жодного стосунку до нашої країни. Хіба що якийсь час керував радянською імперією, до якої входила й Україна.

Вельми показовим є те, що у критиків "агресивної галицької ідеології" не викликали заперечення Ленін, Брежнєв, Щербицький, письменники, які жили в Україні, але писали російською, етнічні росіяни, що творили в Україні. Дратували тільки ті, кого можна умовно називати національно свідомими діячами. Як і за часів Радянського Союзу тих українців, які володіють українською, знають культуру й історію своєї країни і дивляться на світ не через призму інтересів інших народів — їх виставляють агресивними націоналістами. Мало того, протиставляють українцям на Сході країни.

Але народ таки виявляється розумнішим від політиків-критиканів. У голосуванні за 100 великих українців наші співвітчизники показали: вони все дедалі більше усвідомлюють себе українською нацією із притаманними їй національними рисами.

×