Вєрка Сердючка недавно вкотре збурила прогресивне українське суспільство, заявивши про наміри взяти участь у дострокових парламентських виборах. Чи то був жарт, чи серйозні наміри — покаже найближче майбутнє. Якщо справді поп-зірка балотуватиметься — вже зараз бачу, як на неї накинуться досі існуючі в Україні щирі патріоти.
Справді, як можна — це ж національний парламент, де збираються найкращі, щоб думати про майбутнє величезного 47-мільйонного європейського народу! А тут гермафродит зі "звіздою" на голові, який і так зганьбив нашу країну де тільки міг — і в Росії, і на "Євробаченні". Однак особисто я вже тішуся з того ідіотизму, який чекатиме всіх нас, якщо Вєрка Сердючка таки висунеться на ці парламентські вибори і "воссяде" посеред зали поміж усіх тих наших "найкращих".
А тут гермафродит зі "звіздою" на голові
Скажете, це блюзнірство й профанація? Зовсім ні. Ними є те, що називається виборами в Україні, і Верховна Рада як така. Хоча б тому, що публічно вже всі 15 років у ній брутально ламається найелементарніший принцип: "один депутат — один голос". Або що нинішній виборчий закон просто перетворив партії у лоббістські групи чи "підтанцівки", які розігрівають публіку та супроводжують сольні виступи кількох грошових мішків чи їхніх головних представників. Голови партій, які мали б просто керувати демократичними внутрішньопартійними процесами, перетворилися на "директорів". Їхнім головним завданням став продаж місць у закритих виборчих списках із користю щонайперше для себе, а потім і для "фірми". Ну й, звичайно, організація димової завіси, яка має прикрити ці брудні оборудки. Чи то боротьба за або проти НАТО, за або проти тієї чи іншої мови.
Щоправда, посади не завжди розпродавалися. Безсоромність, із якою чадолюбиві "отці" та "матінки" пхали у виборчі списки дорогу родину та рідних "чад", не має собі рівних.
Причому пхали як "помаранчеві", так і "сині". Батьківська та материнська любов таки дійсно безмежна. Щоправда, є й інша любов. Тому "достойні" люди пішли до Верховної Ради з усією свитою — коханками, водіями. Знову ж, це стосується обох таборів.
Скажуть, що Вєрка — теж сором. А коли Віктор Андрійович повписував до списку своїх вєрок та сльозовитискалок — це не був стид? Чи може, "прикид" Руслани, в якому вона з"являлась у Верховній Раді, чимось відрізнявся від "прикиду" Вєрки?
Однак ми настільки вже втратили почуття власної гідності та реальності, що вкотре заковтнемо цей золотий для наших політиканів набір. І вони це знають. При цьому "директори" партій різного рівня повністю убезпечили себе не лише виборчим законом, завдяки якому через таємне формування виборчих списків Рада до безкінечності переобиратиме сама себе, але й тим, що неначе уклали певний пакт, який обмежив кількість прохідних партій чи блоків до трьох. Ну може до чотирьох. Уже 15 років нас заганяють у глухий кут, виходу з якого насправді немає. Ну що ж це за вибір, коли потрібно вибирати між Кучмою та Симоненком? А яка різниця між "бютівцями" й "нашоукраїнцями", які скрізь зраджували і своїх виборців, і "директорів", та секретарками й водіями зі списку "регіоналів"?
Отож, уже сьогодні видно, що цей дорогоцінний для України та її платника податків орган неминуче сам себе переобере. Відпадуть хіба що крайні політичні паразити та аферисти, які ще не стали коханками, коханцями, водіями, масажистами та масажистками. А Вєрка Сердючка насправді може стати тим депутатом Верховної Ради, який уже і сліпому покаже справжню суть парламентаризму по-українськи. І це може стати кінцем його такого — коли народ насправді вже давно жодного вибору не має і змушений голосувати за своїх чи чужих мерзотників. Але може стати і початком, коли просто сприйматимемо цей балаган не як своїх представників, а як політичний цирк. І тоді, може, таки позбудемося цих мармиз, які десятиліттями відсиджують під скляним куполом на Печерських пагорбах.
Отож, Вєрко — відважся. За тебе проголосують. Може, хоч ти врятуєш Україну.
3 
35413
Коментарі