— Якщо Росія хоче припинити свою міжнародну ізоляцію, їй слід зупинити агресію на Сході України і відмовитися від окупації та анексії Криму, виконувати зобов'язання в рамках Мінських угод, — каже міністр оборони США Ештон Картер, 61 рік, на брифінгу 8 жовтня у Брюсселі. Того дня у штаб-квартирі Альянсу відбулася зустріч міністрів оборони 28 країн-членів НАТО.
— Ми повинні примусити Кремль виконувати Мінські угоди. Москва ще має можливість зробити правильні кроки. Але чи хочуть вони цього? Бо від Камчатського півострова, через Середню Азію, Кавказ і навколо країн Балтії Росія продовжує заганяти себе в ізоляцію. НАТО не відволікатиметься від проблеми України через дії Росії в Сирії, — продовжує Картер.
Зустріч міністрів починається о 7.45 з виступу генсека НАТО Йенса Столтенберга, 56 років. При вході журналістів просять пройти безпековий контроль. Особисті речі й електронні пристрої служба безпеки перевіряє через сканер. Видають перепустки. Це триває не більш як 5 хв.
Вступне слово Столтенберг читає з аркуша. Каже, на цій зустрічі обговорюватимуть посилення колективної оборони. Воно наймасштабніше з часів холодної війни. Глобальна геополітична, економічна й ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, і США та Західною Європою і їхніми союзниками — з другого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х. Торкнуться теми порушення повітряного простору Туреччини російськими винищувачами і втручання Росії у Сирійський конфлікт.
30 вересня Москва почала повітряну військову операцію в Сирії, стверджуючи, що завдає удари по позиціях сил ІДІЛу — Ісламська держава Іраку та Леванту, яка воює проти президента Сирії Башара Асада. США й інші країни міжнародної коаліції заявили, що російські авіаудари спрямовані і проти сирійської опозиції, яка протистоїть провладним силам Асада.
— Бачимо збільшення військової присутності Росії в Сирії — авіанальоти, удари крилатих ракет, вторгнення у повітряний простір Туреччини. Така ескалація тривожна, — говорить Йенс Столтенберг.
— Через Росію ситуація в Сирії стає небезпечною, — каже міністр оборони Великої Британії Майкл Фелон, 63 роки. — Москва має припинити підтримувати режим Асада.
Два російські винищувачі 3 і 4 жовтня порушили повітряний простір Туреччини. Обидва рази — у провінції Хатай, на кордоні із Сирією. За чутками, турецька влада не хотіла говорити про це публічно. На цьому наполягло НАТО.
— Це велика провокація, Росія ігнорує всі правила безпеки, — каже представник НАТО. Не називається. — Якби Туреччина збила той російський літак, що порушив її простір, виникла б напружена дипломатична ситуація. Хоч до Третьої світової війни це не призвело б.
Журналісти зауважують, що Росія не раз порушувала повітряний простір країн Балтії. Але такої бурхливої реакції НАТО, як цього разу щодо Туреччини, не було.
— Над країнами Балтії були неозброєні літаки, а в Туреччині — озброєні, — відповідає представник Альянсу.
— НАТО готове ввести війська до Туреччини? — цікавляться наступного дня журналісти у Йенса Столтенберга.
— Анкара запросила політичну підтримку, — говорить він. — Туреччина — сильний союзник, її армія друга за кількістю в Альянсі. НАТО готове її підсилити в разі необхідності.
Зустріч міністрів оборони країн НАТО закрита для ЗМІ. Глави оборонних відомств розмовляють понад 3 год. Близько 18.00 до журналістів виходить Столтенберг. Каже, що учасники саміту засудили порушення Росією повітряного простору Туреччини. Називає його "неприпустимим". Також розповідає, що домовилися про розширення сил швидкого реагування НАТО. Окрім країн Балтії, Польщі, Румунії та Болгарії, штаби тактичних груп розташують в Угорщині та Словаччині. В найближчі місяці їх створять і вздовж південних кордонів НАТО.
Журналісти запитують, чи може Кремль розцінити створення сил швидкого реагування у Східній Європі як провокацію.
— Ми відповідаємо на дії, що відбувалися на сході України, у Криму та Грузії, — відповідає Столтенберг. — Тому нарощуємо наші сили. Балтійські країни збільшують свої оборонні витрати. Ситуація в Сирії, де бачимо ескалацію російської військової присутності, викликає серйозні занепокоєння. Бо там конфлікт не можна вирішити лише військовим шляхом. Потрібне політичне рішення. Закликаємо Росію не заважати цьому.
Конфлікт на Донбасі як окреме питання на зустрічі міністрів оборони країн НАТО не обговорюють. Однак посол США при НАТО Дуглас Лут запевняє, що "попри ситуацію в Сирії, НАТО не припиняє працювати над підтримкою України":
— Генеральний секретар провів кілька днів із представниками української влади. Продовжуються програми навчань. Новини з України ми відстежуємо щотижня. Зараз увага прикута до Мінського процесу. Домовленість про припинення вогню від 1 вересня діє. Не ідеально, але краще, ніж було.
Клопоту завдадуть політичні проблеми, — продовжує Дуглас Лут. — Що відбувається з місцевими виборами? Буде одна дата по всій Україні чи дві сепаратистські області проведуть свої вибори і залишать їх без міжнародного спостереження? Якщо звідти планують вивести важке озброєння, то як це підтверджуватиметься, коли там не буде місії ОБСЄ? Який моніторинг виборів, якщо не приїдуть міжнародні спостерігачі?
40 000 військових нараховуватимуть оперативно-тактичні сили швидкого реагування НАТО. Розгортають позиції за 48 год. Їхні штаб-квартири розташовані у Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині та Словаччині.
— Ми збільшили нашу присутність на східних кордонах Альянсу, — пояснює генсек НАТО Йенс Столтенберг. — Це сигнал жителям країн-членів НАТО, що воно оберігатиме їх.
4 
35413
Коментарі