Кампанії "Нафтогаз України" та російський "Газпром" підписали меморандум про створення спільного підприємства з видобутку шахтного метану — газу, що залягає у вугільних пластах на території України.

— Це важлива подія року, але з величезним знаком "мінус", — каже 45-річний Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру "Номос". — Насамперед тому, що "Газпром" не має необхідного досвіду у видобутку газу з метановугільних товщ. Американські компанії, наприклад, таке практикують іще з 1977 року. Чомусь українська урядова сторона шукає партнерів за принципом "світ клином зійшовся тільки на "Газпромі". Чи то шельф Чорного моря — російський партнер, вугільний метан — знову російський партнер. На що вказує "Газпром", те українська влада йому й передає. А вказує він якраз на сфери вітчизняного видобутку газу, які в перспективі можуть скласти конкуренцію російським поставкам. Узявши до уваги революцію у видобутку сланцевого газу та великі українські поклади вугілля, росіяни вирішили здійснити крок на випередження. А наша влада — пластилінова урядова команда, яка робить те, що велить "Газпром".

Звичайно, шанси на реалізацію ефективного підприємства, яке видобуватиме метан за технологією "Газпрому", — досить примарні. І в цьому, звісно, є позитив. Те саме стосується і проекту видобутку газу з шельфу Чорного моря.

Більша небезпека в тому, що, можливо, цими угодами відвертають увагу від серйозніших речей, які готуються. І стиль поведінки російської сторони — якраз у тому, щоби під зимові свята в Європі зробити якісь сюрпризи. Не виключено, що в цей період будуть якісь угоди щодо газотранспортної системи України. І навіть офіційний коментар "Газпрому" після меморандуму з видобутку метану містив таку фразу: "Консолідація наших зусиль полягає у логіці ініціатив з інтеграції діяльності обох компаній". Це вже виходить за межі угоди про метан. Очевидно, багато що лишається за кадром.

×