— Сподіваюся, нікому не прийде в голову перейти щодо Росії червону лінію. Де вона проходитиме — визначатимемо ми, — каже президент РФ Володимир Путін, 68 років, у щорічному зверненні до Федеральних зборів 21 квітня. — Відповідь Росії буде асиметрична, швидка і жорстка. Організатори провокацій, що загрожують нашим інтересам, пошкодують про зроблене, як давно ні про що не жалкували. Але Росія хотіла би мати добрі стосунки з усіма учасниками міжнародного спілкування. У тому числі — з ким відносини в нас останнім часом не складаються.
Послухати президента зібралася російська політична та бізнесова еліта. Путін зайшов до зали під оплески. Першу частину промови присвятив соціальним питанням і боротьбі проти пандемії. Пообіцяв допомогу бізнесу, анонсував інфраструктурні проєкти та програми підтримки для матерів, школярів, пенсіонерів. Останні 15 хв. говорив про міжнародні питання. Хизувався російською армією та її озброєнням. Розповідав про російські "миротворчі" дії в Лівії, Сирії та Нагірному Карабаху. Про Донбас ні слова не сказав. Звернення транслювали на трьох федеральних каналах і на рекламних площинах в усіх великих містах РФ.
— Нещодавно стали відомі факти прямої спроби організації перевороту (17 квітня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про підготовку замаху на нього і синів та причетність до цього спецслужб США. За його словами, людей, які планували замах, затримала в Москві ФСБ. — ГПУ). Навіть такі кричущі дії не знаходять осуду в Заходу, — говорив Путін. — Усі роблять вигляд, що нічого не відбувається. Можна ставитися як завгодно до Януковича. Його мало не вбили й відсторонили від влади за допомогою збройного перевороту. Можна мати будь-яку точку зору щодо Лукашенка. Але практика організації державних переворотів, політичних убивств вищих посадових осіб — це занадто.
— У цьогорічному зверненні Володимира Путіна відсоток погроз навколишньому світу був значно менший, ніж зазвичай. Слів про Україну майже не було, але можуть бути дії, — говорить політолог 66-річний Олександр Кочетков.
— Це найспокійніша промова за останні роки. Слово "Україна" взагалі оминав. Навіть про скупчення військ на нашому кордоні не згадав. І про приєднання ОРДЛО до Росії, як дехто прогнозував. Можливо, Путін планує зустрітися з американським президентом Джо Байденом. Тому утримується від агресивної риторики. Або не хоче звертати увагу на те, що готує проти України.
— У Росії стартувала передвиборча кампанія (у вересні цьогоріч відбудуться парламентські вибори. — ГПУ). Звернення очільника РФ стосувалося запитів суспільства, — каже політолог Олег Саакян, 26 років. — Не говорив про Україну, бо ця тема не приваблива для виборців.
Щодо червоних ліній (19 квітня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що провідні держави світу мають визначити "чіткі червоні лінії" у відносинах з Росією і бути готовими вдаватися до санкцій, якщо Москва їх перетне. — ГПУ), мовляв, Росія сама вирішуватиме, як і де діяти — це елемент невпевненості. Не окреслив ні принципів, ні бачення. Це свідчить про втому, інтелектуальне виснаження. Згадка про Лукашенка — виправдання поглинання Білорусі. Пояснення на зразок "ми загарбали Крим, щоб його не забрали американці".
— Словами про червоні лінії Путін запевняє, що Росію не зігнути санкціями й дипломатичним тиском. Їм ніхто не указ. Це поганий сигнал, — каже експерт з міжнародних відносин 50-річний Володимир Горбач. — Можуть розмістити російські військові бази на території Білорусі. З ракетами й літаками. Такий же крок можуть зробити в окупованій частині Донбасу. Й перевести ОРДЛО в режим Абхазії — з визнанням їхньої незалежності, договором про захист і розміщенням військових баз.
2 
35413
Коментарі