Колишній прем"єр Британії Вінстон Черчиль якось сказав, що в політиці немає друзів, а є лише інтереси. Бо тільки вперто дотримуючись інтересів, без огляду на почуття чи емоції, можна досягти своєї мети.
Президент Віктор Ющенко та народний депутат від НУ-НС Давид Жванія довели: в українській політиці немає не те що друзів, а навіть кумів. Публічна сварка цих політиків — а Жванія є хрещеним батьком сина президента Тараса — показала: коли йдеться про політичні інтереси, про родичів та друзів забувають.
Спочатку "Народна самооборона", з фінансуванням якої часто пов"язують Жванію, раптово вдалася до критики президента. Після цього в секретаріаті з"ясували, що отримане Жванією за кілька років до його депутатства громадянство України не зовсім законне. Той у відповідь заявив, що під час виборчої кампанії 2004 року Ющенка ніхто не отруював. Президент у свою чергу — що сам Жванія міг бути безпосередньо причетним до його отруєння. Бо саме він наполягав на вечері з тодішніми чільниками СБУ, після якого у Ющенка і з"явилися ознаки отруєння.
Отруєння президента доведене кількома міжнародними експертизами і вже стало фактом, спростувати який і в Україні, і на світовій арені буде важко. Перебіг подій, пов"язаних із цим, підтверджували десятки свідків в Україні. Насамперед фракція НУ-НС, за винятком самого Жванії. Усі вони є політиками, і цього разу саме в їхніх інтересах надалі говорити про правдивість історії з отруєнням. Інакше вийде, що вони весь цей час казали людям неправду.
Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно!
Тому протистояння між двома кумами створює політичну ізоляцію передовсім навколо народного депутата та болюче вдарить по його репутації. Найперше, що закидатимуть обранцеві від НУ-НС — чому він так довго мовчав, якщо знав, що Віктора Ющенка ніхто не отруював.
Але іронія протистояння Ющенка та Жванії є і в іншому. Президента часто звинувачували в тому, що для нього особисті стосунки важливіші за політичну доцільність. Казали, коли Ющенко призначає когось на високу посаду, то думає не про професійні якості чиновника, а про те, чи є він особистим його приятелем або кумом. Дотепники навіть вигадали окремий термін для визначення ідеології президента — "кумізм". Але, вочевидь, після сварки зі Жванією можна констатувати: окрім краху комунізму й кучмізму, в Україні відбувся ще й крах "кумізму". Тепер президентові ніхто не закине, що він нібито просуває своїх родичів та "любих друзів" на високі посади.
З іншого боку, Жванія може бути спокійним за свою свободу. Українській прокуратурі ще не вдалося довести до кінця жодну резонансну справу. Немає істотних просувань і у справі з отруєнням. Тим більше, що колишній голова СБУ Ігор Смєшко та його заступник Володимир Сацюк давно оселилися в Росії й на очі українського слідства з"являтися не збираються. А вони — ключові фігуранти справи, яких сам Ющенко підозрює у своєму отруєнні.
Утім, навряд чи юридична невинність допоможе самому Жванії у відновленні моральної репутації. Тут уже як в українській приказці: "Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно!".
2 
35413
Коментарі
2