Лише квартал тому коаліція з великими боями ухвалила бюджет, а його вже знову  збираються переглянути. Щойно з"явилися дані про вищий, ніж очікували, приріст валового внутрішнього продукту та доходів бюджету, президент направив до Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про держбюджет-2007. Віктор Ющенко наполягає на збільшенні мінімальної зарплати з 400 грн до 420, а прожиткового мінімуму — з 387 грн до 404.

Уряд спочатку зам"явся. Цілком резонно зазначав, що один місяць року не робить і що варто почекати принаймні результатів першого кварталу. Однак уже за тиждень заяви змінилися на протилежні — мовляв, ми не лише підвищимо зарплату і прожитковий мінімум, а й переплюнемо президента у своїй щедрості. Хоча поки що далі заяв уряд не пішов і до розгляду зареєстровано лише президентський законопроект.

Основна суперечка, що точиться зараз між президентом та урядом, — звідки брати гроші. Ющенко наполягає на тому, що основні соціальні показники можна підвищити за рахунок надходжень до бюджету, що вже перевищують планові показники. Вказує глава держави й на те, що розрахований урядом номінальний ВВП на минулий 2006 рік виявився нижчим за фактичний на близько 37 млрд грн. Мовляв, для розрахунку доходів бюджету цього року використовувався занижений показник ВВП. Тож насправді ВВП-2007 буде вищим, а відтак напряму зростуть і доходи бюджету. Уряд у свою чергу каже, що якщо ВВП вищий, то можна записати вищий номінальний (тобто виміряний у гривнях) дефіцит, не порушуючи прописаного в бюджеті дефіциту процентного — 2,65%.

Ініціативи президента мають обійтися бюджетові у 2,5 мільярда гривень

Яка ж ціна питання? Згідно з оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, ініціативи президента мають обійтися бюджетові у 2,5 млрд грн. Номінальний ВВП, згідно з новими оцінками, має бути на 40 млрд грн більшим, аніж раніше очікував уряд. А оскільки перерозподіл через бюджет становить близько третини ВВП, то можна казати про понад 10 млрд грн неврахованих доходів. Виходить, що збільшити соціальні видатки потрібно лише на чверть цієї суми. І це не враховуючи додаткового зростання ВВП через збільшення споживання, яке буде викликане зростанням доходів.

Але уряд пропонує збільшення дефіциту бюджету. Звісно, "дірку" треба якось закривати — або продажем державної власності, або беручи у борг. Тобто збільшенням дефіциту можна буде пояснити авральну приватизацію якогось об"єкта. Або якесь нове зовнішнє запозичення у нетиповій для України валюті, як то було торік у швейцарських франках та єнах — за не дуже прозорими схемами.

Існує й інший бік цієї суперечки: ані президент, ані уряд не пропонують якихось структурних реформ, на які можна було б спрямувати понадпланові доходи бюджету. Як тільки ситуація на світовому ринку металів виявилася кращою за прогнозовану, уряд забув свою ідею фікс щодо інноваційно-інвестиційного розвитку і з радістю кинувся до збільшення соціальних витрат. Але ж добрі часи колись теж закінчаться — про це більшість наших державних мужів воліє не думати.

×