Колишній народний депутат України, заступник голови Народної партії Олег Зарубінський, 44 роки, припускає, що протидіючі політичні табори можуть домовитися провести дострокові вибори у вересні-жовтні.
Що дає Вікторові Ющенку в його боротьбі з політичними опонентами другий указ про розпуск парламенту?
— Це дуже сильний політичний хід президента. Він фактично перехопив ініціативу та взяв ситуацію в свої руки. Тепер розгляд Конституційним судом попереднього подання щодо неконституційності указу від 2 квітня має абсурдний вигляд. Уже немає чого розглядати!
Віктор Ющенко підписав другий указ, маючи на те три основні причини.
Перша — прагнення президента відбити удар, "обнулити" прогнозоване рішення КС щодо попереднього указу. Він розумів настрої та заангажованість усього суду та судді-доповідача Сюзанни Станік зокрема. Симпатики президента в КС передали, що готується повністю однобоке рішення щодо неконституційності указу президента від 2 квітня. Суд сьогодні є радше політично заангажованим, а не юридичним органом. Підхід до його формування з самого початку носив не юридично-професійний, а партійно-квотний характер. Достатньо послухати мову деяких суддів, щоб констатувати: до юриспруденції вони дуже далекі. Вони — прості представники політичних партій.
Друга причина появи указу — намагання глави держави перехопити в коаліції ініціативу. Йому вдалося. Це було видно хоча б по почорнілому обличчю та істериці Олександра Мороза, коли він дізнався про другий указ.
І третя причина — суто технологічна. Зрозуміло, що вибори не могли відбутися 27 травня. Безпорадність Конституційного суду та бездіяльність Центральної виборчої комісії не давали жодної можливості в легітимний спосіб провести 27 травня нормальне та повноцінне голосування. Ніхто з представників правоохоронних органів не зацікавився фактом масових "хвороб" у ЦВК. Адже дивний збіг обставин — у списку хворих опинилися люди від Партії регіонів, комуністів та соціалістів. А відверте небажання "регіоналів" узяти участь у дострокових виборах загрожувало легітимності виборчої кампанії.
Чи відбудуться вибори 24 червня?
— Їх не уникнути. Мороз каже, що в країні створено штучну кризу. Та він видає бажане за дійсне. Сьогодні немає кризи суспільства, натомість є криза влади. І цю владу потрібно просто переформатувати — як перезавантажують комп"ютер. Якщо студент не склав іспит, йому дозволяється його перескласти. Якщо це йому не вдалося — до побачення, прийдуть інші люди, кращі за тебе. Так само і з політикою. Святе місце порожнім не буває.
За умов нинішньої ситуації в країні та системної кризи ці вибори матимуть позитивні наслідки. Політики хоч трохи стануть озиратися на народ, який обрав їх до парламенту. Люди запам"ятають зрадників. Дострокові вибори покращать психологічний клімат у владі, підвищать їхню відповідальність перед виборцями.
Це було видно по почорнілому обличчю та істериці Мороза
Зараз потрібно зробити все для того, щоб легітимність виборів була максимальною. Не хотілося б, щоб в Україні існувало два уряди та два парламенти. Хаос не потрібен. Вибори — один із найрадикальніших, але водночас найоптимальніших варіантів виходу з системної кризи української влади.
Чи зможуть домовитися про нові вибори Ющенко та Янукович?
— Президентові та прем"єру потрібно сьогодні зробити все для того, щоб їхні табори пішли на вибори. Бо вони тільки тоді будуть повноцінними, коли в них візьме участь друга сторона — маю на увазі Партію регіонів, а не сателітних їм соціалістів. Подобаються зараз комусь "регіонали" чи ні, але вони представляють голоси виборців великої частини України. Отже, всі емоції потрібно відкладати, сідати за стіл переговорів та домовлятися.
Якщо опоненти погодяться, то президент зможе ще раз перенести дату голосування. У будь-якому разі узгодження позицій обох сторін потрібно. Без цього не буде нормального процесу створення виборчих комісій на місцях. Отже, можуть піти на компромісний варіант — призначення дострокових виборів на вересень-жовтень цього року.
Чи можуть стати основою такого компромісу гарантії Ющенка Януковичу щодо висунення його на посаду прем"єра після дострокових виборів?
— Таке цілком може статися. Це в дусі нашої кулуарної, позалаштункової, підкилимної та нелогічної української політики. У ній можливо все.
Хто сьогодні в більш виграшній позиції — президент чи коаліція?
— Президент однозначно визначає сьогодні правила гри на політичній сцені. Це підтверджує хід із призначенням Святослава Піскуна на посаду генерального прокурора. Як би не ставилися до постаті Піскуна, він завжди намагався мати та відстоювати власну позицію та бути незалежним. Просто в нього такий характер.
Із призначенням Піскуна була розіграна досить цікава комбінація. Тепер уже колишній керівник відомства Олександр Медведько фактично самоусунувся від посади. Пішов на лікарняний, а замість нього виконуючим обов"язки став Віктор Пшонка, який є батьком одного з нардепів від Партії регіонів. Тобто про рівень заангажованості тут нема чого й говорити. Тому менш заангажований генеральний прокурор у нинішній політичній ситуації вигідний президентові. Піскун ніколи не танцюватиме під чиюсь дудку. Так, у різні часи він підтримував різні політичні табори. Але є незалежнішою людиною, ніж Медведько та Пшонка.
Після видання президентом другого указу дехто в коаліції заговорив пр можливість імпічменту...
— Це повна нісенітниця! Оголосити президентові імпічмент у нинішніх умовах нереально. У коаліції для цього немає необхідних 300 голосів. Крім того, в цьому випадку не тільки Конституційний, але й Верховний суд України повинен зробити висновок про те, що президент вчинив злочин. Та навіть найбільш заангажований юрист ніколи не ризикне назвати підписання указу президентом злочином.
Чи доводить нинішня політична криза в Україні потребу в новій політичній силі?
— Безумовно. Ця сила не має уособлювати ворожнечу, хамство, тупість та політичне шулерство іуд. Представники її повинні мати високий інтелектуальний рівень, значний адміністративний та господарський досвід, певні моральні якості. Така сила має адекватно сприйматися сходом, заходом та центром України, а не бути кумиром окремого регіону.
2 
35413
Коментарі