понеділок, 26 березня 2007 17:43

"Помаранчеві самі в усьому винні"

  Віктор Рибаченко: ”Суспільство готове до того, що лідером країни може стати жінка”
Віктор Рибаченко: ”Суспільство готове до того, що лідером країни може стати жінка”

Віктор Рибаченко, 56 років, віце-президент Асоціації політичних психологів, вважає, що Україна потерпає від відсутності єдиного лідера нації і запевняє, що Олександр Мороз нікого не зраджував.


Наскільки значна роль особистості в сучасній українській історії?

— Марксизм учив, що історію рухають маси, і від конкретної особистості залежить мало. Але уявімо собі, яким би був політичний ландшафт в Україні, якби не Ющенко, Янукович і Тимошенко. Незважаючи на те, що в нас півтори сотні партій, ці три особистості створили великий трикутник напруги, у якому визначаються всі політичні процеси.

Ющенко — нерішучий, Янукович — грубий і напористий, Тимошенко — непримиренна і жорстка. Як їх психотипи впливають на їхню поведінку?

— Президент Віктор Ющенко виглядає слабким, безвольним, нерішучим. Але й на нього дуже важко вплинути. Є такий тип особистості — весь у собі. Начебто і схиляється, і гнеться, але що собі думає, оте і зробить. Тому психологічна проблема Ющенка не в тому, що він піддатливий, а в тому, що він сам собі надумав.

Поза увагою залишаються інші важливі риси президента. Він — ліберал, схильний до компромісів, не любить загострень. Чому ми цього не цінуємо? Бо звикли до жорсткості й політичної нещадності. Ось проводиться обшук у Луценка, близького соратника президента. Телефонує Ющенко й питає, чи не порушуються права? Та Кучма на його місці порозривав би усіх!

Я сам часто буваю розчарований Ющенком. Але хто ще з політиків піднімає фундаментальні питання українського буття, державності, ідеології, незалежності?

Чим характерний перехід від дворічного періоду Ющенка до періоду Януковича?

— Прем"єр вводить зовсім інші цінності. Він — прагматик, жорстка, вольова, наполеглива людина. Упевнений, що через два роки буде більше порядку, економічної доцільності й зростання. Але стане менше свободи слова, погіршаться умови для малого та середнього бізнесу. Припиниться рейдерство, бо закінчиться переділ власності.

Для них Україна — не домівка, а готель

Під час президентської кампанії Януковича зображали людиною, яка сиділа, з авторитарними замашками, грубою, неотесаною. Писали, що його вибір буде катастрофою для України. Здавалося, після цього він уже не підніметься. Але частина народу знову віддала перевагу йому. Значить, для наших виборців є щось важливіше, ніж відсидка в зоні. До того ж у Януковича з"явилася стриманість, він краще формулює свої думки. Бувають і досадні помилки на зразок "Гулака-Артьомовського" чи "Анни Ахметової". Але суспільство цього не помічає. Людям важливо зупинити вал цін, щось зробити з тарифами, стабілізувати ситуацію. Жорсткий Янукович потрапляє в такт коливанням української ментальності, так само як Путін — російської.

І тут з"являється третій тип політика...

— Юлія Тимошенко пробує поєднати сильні сторони Ющенка та Януковича. Ще один великий її плюс в тому, що вона — жінка. Українське суспільство готове до того, що лідером країни може стати жінка. Тим більше, що це — загальносвітова тенденція. Америка може обрати президентом Хілларі Клінтон, Німеччина віддала перевагу фрау Меркель.

Тобто Юлія Тимошенко має більше психологічних переваг і шансів виграти президентські вибори?

— Абстрактно — так, а конкретно слід зважити на соціально-психологічну природу "донецьких". Ці люди ніколи не упустять того, що мають. Вони вміють завойовувати все нові й нові ніші. Один раз вони програли. І зробили висновки. Якщо Кучма побоявся розігнати Майдан, то група Януковича зробить усе, щоб Майдану-2 не було.

Юрій Луценко може стати новим героєм?

— Так. У нього є рішучість, за якою дуже скучають прихильники Майдану. Загалом ситуація вимагає від основних політичних гравців певної корекції поведінки. Насамперед від президента. Якщо Ющенко не стане рішучишим, від нього всі відвернуться. Бо в очах суспільства команда Януковича "опускає" президента як хоче, а він все ще простягає їм руку.

Як пояснити зрадництво в нашій політиці?

— Як психолог я не називаю це зрадою. Кого зрадив Мороз? Ющенка, помаранчеву команду чи ідеологію? У першому турі президентських виборів він ішов сам. У другому зробив вибір на користь Ющенка. Як партнер по перемозі, зажадав для себе посади спікера. Адже Тимошенко вигризла прем"єрство. Але президент проштовхував Порошенка. Хоча міг би всім "любим друзям" сказати, щоб перестали мутити воду. І до сьогодні працювала б помаранчева більшість.

Анатолій Кінах був другим номером у списку "Нашої України" на виборах. Чому Ющенко запропонував прем"єром Януковича, а не Кінаха — колишнього главу Кабміну і секретаря Ради національної безпеки? Навіть керівником фракції поставили молодого Кириленка. А Кінах ходив у рядових депутатах. Але ж у нього є нереалізований потенціал, за ним стоїть директорат, він — лідер Партії промисловців і підприємців. І що йому дав Ющенко? А Янукович зробив Кінахові сильну пропозицію. Тільки помаранчева влада й особисто Ющенко винні в тій ситуації, що склалася в Україні. Їм нікого звинувачувати, крім себе.

Як подолати психологічну розколотість України?

— Україна дійсно психологічно не єдина. Захід був завжди близький до Європи. На Закарпатті якась бабуся в селі знає п"ять мов. А південь і схід були заселені переважно вихідцями з Росії. Вони відчувають себе не українцями, а росіянами. Для них Україна — не домівка, а готель. І своїх дітей вони прагнуть відправити до Росії, в кращий готель.

Щоб зробити Україну цілісною, треба досягти таких економічних успіхів, які дадуть людям привід пишатися своєю державою. Україна, на відміну від Росії, не готова ментально обрати єдиного лідера нації. Якби взяти лібералізм Ющенка, тверду руку Януковича, волю і наполегливість Тимошенко, це був би ідеальний керівник держави. Але такого поки що нема.

Зараз ви читаєте новину «"Помаранчеві самі в усьому винні"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі