20 жовтня стало відомо, що на посаду першого заступника голови Державної служби з питань геодезії, картографії і кадастру (раніше — Держкомзем. — "ГПУ") призначили професійного юриста 31-річну Людмилу Шемелинець. Раніше вона працювала в цьому відомстві на посаді начальника юридичного управління. Це було в ті часи, коли електронний земельний кадастр від перших днів своєї роботи викрив тисячі тіньових оборудок із землею. Тому тиск на команду, що запровадила новації, був шаленим.
Із Людмилою Миколаївною говоримо про довгоочікувані реформи в земельній сфері.
Хто ініціював ваше призначення?
— Я й раніше професійно займалася питаннями реформування галузі як фаховий юрист із земельних відносин. Була одним із співавторів і розробників змін до закону про земельний кадастр, закону про скасування плати за реєстрацію земельних ділянок, отримала досвід державної роботи в цій сфері. Тому не здивована призначенням. На співбесіді в Кабміні сказала, що кадастр — це не просто технічна система, а інструмент збереження справедливості в країні, гарантія для мільйонів українців, що надбання всього їхнього життя ніхто не забере. Що їх спільну власність: державні землі, ліси, річки — ніхто не вкраде користуючись тим, що спритно роздав гречку на виборах. Крім того, окреслила своє бачення розвитку цієї сфери. Гадаю, моя позиція знайшла розуміння в уряді.
Вас пов'язували з колишньою партією влади.
— Моя посада за замовчуванням повинна бути віддалена від політики. Йдеться лише про фах і стратегічне бачення. Втім, першим місцем роботи, на якому я пропрацювала п'ять місяців, став київський міський осередок Партії регіонів. Це була єдина робота, де на ставку взяли юриста майже без досвіду. Знайшла її через знайомих. За п'ять місяців взяла участь у конкурсі на заміщення вакантних посад у Київській міській раді й почала працювати там. Наступні кілька років була незалежним юристом, отримала великий досвід в управлінні підприємствами. З 2011-го по 2014 рік керувала юридичною службою — спочатку управління, а потім департаменту Держземагентства.
У цей час набув чинності закон про кадастр, наша команда вносила до нього багато змін, а я була їх фактичним співавтором. Працювали над законом про скасування плати за реєстрацію земельних ділянок.
2014 року отримала пропозицію від голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України очолити юридичний департамент. Там саме розпочинався процес реформування. Там і працювала до моменту призначення на нинішню посаду. Тому жодних політичних зв'язків тоді не мала, та й зараз не маю. Під час обговорень наших законопроектів, що півроку тривали в комітетах Верховної Ради, взаємини зводилися завжди суто до фахової дискусії.
В інтернеті є інші факти про ваше співробітництво з Партією регіонів. Наприклад, що ви працювали в центральному апараті й ледь не очолювали громадську приймальню політсили. Мовляв, балотувалися до Київради за її списками. Що з цього правда?
— Практично все, що ви перелічили — вигадки, які немає сенсу коментувати. Єдиний факт, що відповідає дійсності — 2008 року моя робота, як найнятого юриста, була пов'язана з місцевими виборами. Усіх юристів, яких тоді працевлаштували на період виборчого процесу, додали у списки "Регіонів" до Київради на непрохідні місця. Вважали, що таким чином унеможливлювався тиск на працівників. Не маю сумнівів, що опоненти перекопали мою біографію після призначення. Перший запис у трудовій книжці став єдиним "компроматом", що змогли знайти.
Ви знаєте, скільки землі вкрали олігархи в України?
— Вичерпну відповідь на це запитання зможуть надати правоохоронні органи, громадські активісти та суди після того, як ми зробимо роботу земельного кадастру більш якісною. Можу обіцяти, що Держкомзем ознайомить із правилами роботи із системою реєстру земельного кадастру якомога більші кола зацікавлених людей. Переконана, прозорість і сучасні технології розставлять усе на свої місця набагато швидше, ніж зараз здається.
Що плануєте робити на новій посаді?
— Перед собою бачу кілька завдань. Перше — збереження законних прав громадян на землю, докорінне винищення злочинних оборудок із нею, придушення спроб олігархів тіньового скуповування угідь. Друге — реалізація ініціатив уряду щодо децентралізації влади, надання змоги людям отримувати необхідні документи в сільських, селищних, міських радах. Проведення відкритих земельних торгів.
Третє — маємо створити умови для того, щоб податки із земельних ділянок стали надійним джерелом фінансування бюджетів українських міст і сіл. Бо зараз тисячі з них стоять із протягнутою рукою за коштами біля дверей центральної влади. Водночас, безкраї поля навколо цих обшарпаних міст і сіл невідомо кому належать, обробляються, приносять прибутки, але не місцевим громадам. Так не має бути.
Лунає критика, що Україна могла обійтися без кадастру. Що не треба було витрачати 200 мільйонів доларів Світового банку на створення системи.
— Можна впевнено сказати, кошти на електронну кадастрову систему витратили правильно. І хоча вона є механізмом, що вдосконалюватиметься весь час свого існування, я твердо переконана: запуск кадастру став революцією. Вона вирвала земельні відносини в нашій країні з XIX сторіччя і перенесла їх у XXI. Подивіться на один факт — скільки було повідомлень за останні п'ять — сім років про підпали, викрадення або втрату місцевих архівів з даними по землі? Десятки випадків. Легітимна правова база власності, за яку відповідає держава, у наступні кілька років фактично зніме такі питання. Ми, як держава, гарантуватимемо кожному громадянину надійне збереження інформації про його майнові права. Крім того, робота сучасного земельного кадастру ставить Україну в один ряд із розвиненими країнами світу. Бо чи погодиться іноземний інвестор будувати в Україні завод за багато мільйонів доларів, якщо побачить, що дані про належність йому земельної ділянки зберігаються в паперовій папці — десь за дерев'яними дверима у місцевій райраді?
Маємо випадки надання органами влади ділянок там, де цього не можна було робити — у заповідниках чи лісах. Кадастр допоможе відновити законність?
— Звісно. Він дає змогу правоохоронцям або активістам підняти питання про законність передання ділянок. Ці процеси вже відбуваються по всій країні. На півдні люди запитують місцеву владу, як і кому дісталися території на морському узбережжі. До процесу залучають правоохоронців і суди. Щомісяця таких розслідувань ставатиме більше, бо громадяни дедалі більше почуватимуться відповідальними за спільне майно.
Органи місцевої влади ініціювали надання земельних ділянок учасникам АТО. Чи підтримуватиме ідею земельна держслужба?
— Безумовно, своїми подвигами за рідну країну та відвагою ці люди заслужили на подяку від суспільства. Тому зі свого боку ми максимально сприятимемо реєстрації земельних ділянок для них. За даними наших територіальних підрозділів, станом на 23 жовтня від учасників АТО надійшли 7214 заяв на отримання земельних ділянок. І на ці заяви вже є дуже оперативна реакція органів влади. Прийнято рішення про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 3580 ділянок. Можна сказати, ця робота стала масовою й держава йде назустріч героям, які не шкодують життів заради своєї країни.
3 
1
Коментарі