У країнах Європейського Союзу живуть і працюють нині 18,5 млн осіб — громадян третіх країн. Зокрема й мільйони українців.
— Що країна успішніша, то вона толерантніша, — пояснює ставлення шведів до доступу трудових мігрантів на їхній ринок праці заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха, 57 років.
Досить толерантне ставлення до заробітчан в Італії, Іспанії та Португалії Євген Головаха пояснює тим, що тамтешні жителі самі пам"ятають власний міграційний досвід. Адже протягом багатьох років виконували таку ж саму місію в Західній Європі, працювали на заробітках у Франції та Німеччині.
Загалом же експерт виділяє два основні чинники, що впливають на ставлення місцевого населення до мігрантів. Це — загальна толерантність населення країни та культурні відмінності між ним та приїжджими. Останнє спричиняє не зовсім сприятливе ставлення до мігрантів у Великій Британії та Франції.
— Колись це були імперські держави, — нагадує Євген Головаха. — Багато людей емігрувало до них із азійських та африканських колоній. Із ними є суттєві культурні та релігійні розбіжності. Тому нині там ставляться до мігрантів критично. Країни ж півдня Європи толерантніші, тому що до них їдуть працювати українці, молдавани, росіяни. Із ними жодних культурних розбіжностей немає.
А Польщі та Латвії, на думку Євгена Головахи, не вистачає толерантності. Так само як і Україні. Експерт упевнений: там збереглися певні пережитки комунізму та соціалізму. Утім, таке ставлення не є прямим свідченням агресивного ставлення до заробітчан.
— Це просто форма психологічного дистанціювання від цих людей, сприйняття їх як чужих, — каже Євген Головаха.
7 
35413
Коментарі