Вибори у Сполучених Штатах Америки — це більше про Україну, ніж ми думаємо. Світові правила значною мірою визначають США. Тому прізвище їхнього президента нас безпосередньо стосується.
Вибори стали референдумом Штатів про самих себе. Мали відповісти на запитання: ким був Дональд Трамп — випадковістю чи новою нормою? Якби програв із розгромним рахунком — можна було б говорити, що популізм зазнав поразки. Що спроба скасувати політкоректність і етику виявилася невдалою. Його нищівна поразка дала б зрозуміти, що цінності не замінити цінниками. Що загравати з диктаторами не можна. Що роль США — "сторожа демократії" американці не ставлять під сумнів.
Але розрив Дональда Трампа з Джо Байденом становить 3 відсотки. 70,5 мільйона виборців хотіли залишити його на другий термін. Половина американців сприймають його поведінку і риторику як норму.
Трамп програв — і не програв. Персональна поразка не стала інституціональним вироком. Швидше за все, йому доведеться звільнити Білий дім у січні, але ніхто не знає, чи встигне звідти вивітритися його спадщина. Можливо, 2024 року США знову проводитимуть референдум про самих себе.
Суперечка про Трампа була не про його програму, а про образ США, про місце й роль країни, завдання й майбутнє. Доки американські інтелектуали й "білі комірці" (службовці, чиновники, менеджери, працівники розумової сфери. — ГПУ) жахалися того, що відбувається — "сині комірці" (працюють фізично, на підприємствах переважно. — ГПУ) укупі з обивателями готові були це продовжити.
Ці дискусії нам добре знайомі. Результати українських виборів щоразу запускають суперечки про те, що нас об'єднує. Ми шукаємо спільний знаменник, який робить нас нацією, а виборців — співгромадянами. Але цей розрив ми традиційно списуємо на перехідний вік і колоніальне минуле. Переконуємо себе, що час зітре протиріччя. Однак приклад США ризикує зруйнувати цю надію. Виявляється, ні інститути, ні стійкість, ні статус наддержави не скасовують існування внутрішніх окопів. Що одним може здаватися порушенням норми — для інших буде її втіленням. Що одні сприймають як кінець історії — інші вважають її початком.
Президент без команди й цінностей, який мало не зруйнував країну і накоїв дурниць. Президент-патріот, який переміг старі еліти й програв корупціонерам. Обидва ці формулювання про одну людину. Ні, не про Зеленського. Про Трампа. Перше дадуть вам його противники, друге — його прихильники.
Американські вибори важливі для України не тільки в силу курсу, який обере переможець щодо нас чи Росії. Вони важливі символічним результатом, який визначить для Києва уявлення про норму.
За Трампа в Білому домі — будь-які українські експерименти не були надмірними. Але якщо він програє, якщо політика знову стане респектабельною, а претенденти без цінностей і команди більше не зможуть претендувати на перемогу, то це стане сигналом для всіх, що норма повернулася, правила окреслені, а викривлення виправлені.
Але це стане зрозуміло лише 2024 року.
2 
35413
Коментарі