Україна розпочала з Європейським Союзом переговори про створення зони вільної торгівлі. Про це минулої неділі урочисто оголосили президент Віктор Ющенко та комісар ЄС із питань торгівлі Петер Мендельсон.

Початок переговорів став можливим завдяки вступу України до Світової організації торгівлі. Країни чи організації, які укладають між собою угоду про вільну торгівлю, скасовують у двосторонніх торговельних відносинах мита, податки та збори, а також кількісні обмеження. Водночас за кожною зі сторін зберігається право на самостійне визначення режиму торгівлі стосовно третіх країн. У більшості випадків дія угоди про зону вільної торгівлі поширюється на всі товари, крім продуктів сільського господарства.

У випадку України та ЄС ідеться про створення так званої поглибленої зони вільної торгівлі. Вона передбачає не лише зняття митних та торговельних бар"єрів, але й проведення реформ у державній регуляторній політиці. Зокрема митної служби. За різними оцінками, переговори зі створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС триватимуть два-три роки.

— Саме такий підхід сприятиме розвитку двосторонньої торгівлі, — зазначає економіст Наталя Шаповалова, 25 років, із Міжнародного центру перспективних досліджень. — Ця угода в майбутньому забезпечить нам так звані чотири свободи: вільний рух товарів, послуг, капіталів та людей. Нині для України головне — відповідно представити перед Єврокомісією позицію українського бізнесу. А також донести до наших бізнесменів інформацію про можливості та попередити про ризики.

Товарообіг між Україною та ЄС становить 32 мільярди доларів

Сьогодні Євросоюз є торговельним партнером N1 для України. Товарообіг між Україною та ЄС становить $32 млрд. З Євросоюзу надходить до нас більшість інвестицій.

— За будь-яких умов результатом підписання угоди має стати зростання взаємної торгівлі, — каже президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, 36 років. — Сьогодні українські товари мають певні перешкоди для входження на європейський ринок. І не через тарифні обмеження, а через їхню низьку якість, невідповідність санітарним нормам тощо. Для реального та повноцінного входження на ринок ЄС більшості українських компаній необхідно суттєво модернізувати виробництво. Насамперед це стосується харчової промисловості.

Експерт вважає, що створення зони вільної торгівлі з ЄС сприятиме зростанню експорту до нього продукції української хімічної промисловості, металу та сільгоспсировини. З боку ЄС — більшої присутності на українському ринку нових країн-членів.

— Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, країни Балтії сьогодні активно розвивають власну торгівлю, — продовжує Ярослав Жаліло. — Проте на ринок старих країн-членів прорватися не можуть. Тому неодмінно скористаються нагодою зайти на наш.

×