Одеса прагне покарання для всіх, хто змусив її відірватися від совка

 

Одеська обласна рада 4 вересня проголосувала за дострокове розірвання контракту з директором Одеського художнього музею Олександром Ройтбурдом.

Він викликає страшенне роздратування в одеських еліт. Ройтбурд народився в Одесі. Мав би бути одним із них. Із "русским миром" у мозку. Але він — не один із них. Вони ніколи не простять йому ні Євромайдану, ні гострих патріотичних постів, ні орієнтації на європейські цінності. Як і його провокативного мистецтва. Не кажучи вже про рядок у "Вікіпедії", що він "найдорожчий сучасний художник України".

За рік Ройтбурд попри страшенний супротив, позбавлення фінансування, перевірки і спроби створити параліч в роботі, змінив на краще неповороткого державного монстра на ім'я Одеський художній музей.

Звільнення Ройтбурда — це пом­ста тій Одесі, яка 2014 року вийшла на вулиці під жовто-синіми прапорами. Раптом заговорила українською мовою. Повстала проти свавілля "регіоналів". Почала плести маскувальні сітки, купувати захисні бронежилети й оплакувати своїх загиблих на російсько-українсь­кій війні героїв.

Лінія розлому між тією та нашою Одесою — глибока і травматична. Та Одеса прагне реваншу й покарання для всіх, хто змусив її повернути в русло сучасного, вільного і незалежного.

Наша Одеса пручається та відчайдушно відривається від "совкового" минулого. І для нас, тих, хто тут живе, це питання того, чи бути нам тут фізично.

×