Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, 39 років, вважає, що українському оборонно-промисловому комплексу треба більше орієнтуватися на співпрацю із західними країнами.
Як оцінюєте обіцянки БЮТу щодо переходу на контрактну армію наступного року?
— Це популізм. За допомогою цих обіцянок БЮТ під час виборчої кампанії отримав симпатії населення, адже пропозиція цікава й позитивно сприймається пересічними людьми. Але насправді це нереальні речі. Перехід на контрактну армію наприкінці 2010 року, як це пропонує міністр оборони Анатолій Гриценко, є більш реалістичним. Але лише за умов задекларованого президентом Віктором Ющенком фінансування.
Скільки для цього треба грошей?
— За нашими підрахунками, не менше 15 мільярдів гривень 2008 року, 17,5 мільярда — 2009-го і 19 — 2010-го.
Скільки нині Україна виділяє на озброєння армії?
— Досі це були мізерні суми. Але нещодавно президент заявив — наступного року у рамках державного оборонного замовлення планується виділити близько 2,5 мільярда гривень, тобто 500 мільйонів доларів США. Ці кошти до певної міри є зіставними з обсягами держзамовлень у країнах НАТО. Наприклад, Польща щороку виділяє на переозброєння 800–850 мільйонів доларів.
Що дасть така фінансова підтримка власного оборонно-промислового комплексу?
— Сьогодні ОПК тримається за рахунок зовнішньої діяльності. Тобто, оснащує чужі армії. Тоді як у арміях країн Європи власне озброєння становить 25–30 відсотків. Саме державна підтримка оборонного комплексу через замовлення для своєї армії є передумовою лідерства на світовому ринку озброєнь. Україна нині продає зброї на 700 мільйонів доларів на рік, тобто на 3,5 мільярда гривень. Потенційно може продавати майже на мільярд доларів. А якщо влада підтримуватиме ОПК через держзамовлення, то Україна здатна вийти на інші показники. Розвиток технологій та інновацій дозволить продавати озброєнь і на 1,5 мільярда доларів.
Україна продає зброї на 700 мільйонів доларів на рік
Якщо почати входити у різні проекти із західними структурами, розширювати саме західний стандарт, урізноманітнити постачання технологій, то країна зможе вийти за 5–7 років на рівень оснащення своєї армії за західними стандартами.
Отже, для збільшення експорту зброї треба вкладати в ОПК великі гроші?
— Не тільки. Нині Україна залишається критично залежною від Російської Федерації у виробництві зброї. Треба більше працювати з Європою. Український оборонно-промисловий комплекс багато чого може виробляти за стандартами НАТО.
А що це таке — стандарти НАТО?
— Звісно, це умовне поняття. Є певний американський, європейський, російський стандарт відповідності якості та технічних характеристик військової техніки та озброєнь. У нас уже є системи, що відповідають вимогам НАТО. Їх купують західні країни, є спільні з ними розробки. Деякі вітчизняні системи визнані кращими за натовські аналоги. Наприклад, високоточні засоби ураження для танка "Ятаган" із калібром гармати 120 мм. Її розробник державне КБ "Луч".
Які європейські країни зацікавлені у техніці українського виробництва?
— Польща, наприклад. Вона купує оптико-електронні системи захисту гелікоптерів. Це розробка приватної української фірми. Але вона конкурентоспроможна на світовому ринку озброєнь.
Які зміни передбачаються у нашому ОПК?
— Майже півроку тому Міністерством промислової політики було розроблено проект реформи ОПК. Тривали суперечки з військовим відомством щодо нього, але нині вони дійшли згоди. Доробляються деталі щодо партнерів. Наприклад, Україна запланувала програму "Корвет" — вона дозволить не лише оснастити власний флот, а й вийти на зовнішні ринки. Але самотужки зробити це ми не можемо. Сьогодні вирішують, хто стане партнером у цій програмі — Росія, Франція чи Ізраїль.
Зброярські контакти з Росією триватимуть?
— Вона й надалі відіграватиме величезну роль. Не виключено, що Україна у майбутньому піде на закупівлю не європейських, а саме російських літаків. Європейські країни вже працюють над створенням літака п"ятого покоління, давно оперують літаками покоління "4+" — а наші повітряні машини відповідають лише рівню четвертого. Та й то з натяжкою.
8 
35413
Коментарі