Стурбований неврожаєм хлібних культур уряд збирається зняти митні обмеження на ввезення до країни жита та пшениці. Пропонується обнулити ставки ввізних мит на ці культури майже на рік — до 1 липня 2008 року. Із житом усе зрозуміло: у нас справді вирощують його недостатньо. Торішнього врожаю забракло навіть для хлібопечення, і жито довелося докуповувати за кордоном. Зокрема в сусідній Білорусі. Але доцільність зняття обмежень на ввезення пшениці викликає великі сумніви.

У Кабміні не втомлюються повторювати, що, незважаючи на нещадну посуху в південних регіонах країни, загрози дефіциту пшениці немає. Навіть за найпесимістичнішими прогнозами її буде зібрано 11 млн тонн. Плюс із минулих років залишилося чимало продовольчого збіжжя — так званий перехідний запас становить 1,8 млн. Тоді як країні для хлібопечення на рік потрібно близько 5 млн. До того ж із 1 липня той-таки Кабмін обмежив вивезення зерна з держави. Отож запитання: якщо своєї пшениці досить, навіщо завозити чужу? Відповідь, як завжди, треба шукати у сфері бізнес-інтересів.

У червні було вивезено 728,1 тисячі тонн

Зняття митних обмежень на імпорт пшениці буде вигідне насамперед зернотрейдерам, основною діяльністю яких є постачання товарних партій. Цим спритним хлопцям дай тільки волю — продадуть за межі країни не лише все продовольче зерно, а й насіннєвий запас. Так, у червні з України було вивезено 728,1 тис. тонн пшениці, що в 18 разів перевищує показник попереднього місяця. Причому торговцям зерном все одно: робити гроші на імпорті чи на експорті. Схоже, саме вони і пролобіювали свої бізнесові інтереси щодо безмитного ввезення хлібних культур, а уряд пішов їм назустріч.

Нині цінова кон"юнктура сприятлива для хліборобів. Навіть тепер, у розпал жнив, продовольчу пшеницю аграрії прямо з поля можуть продати мало не за світовими цінами — за кожну тонну виручити близько 900 грн. Досить вигідно: торік під час жнив ті самі зернотрейдери скуповували її майже вдвічі дешевше. Але неконтрольоване безмитне ввезення до країни пшениці обвалить внутрішній зерновий ринок. Сільгоспвиробники знову матимуть збитки, не знатимуть, де брати гроші на збирання пізніх культур. І вкотре вони постануть перед дилемою — сіяти чи не сіяти таку неприбуткову озимину під урожай наступного року.

Здавалося б, виграє споживач: надлишок зерна в країні має убезпечити ціну буханця від зростання. Але це — навряд чи. Те, що хліб випечено з імпортної пшениці, може стати переконливою підставою для його подальшого подорожчання. Одразу після дострокових парламентських виборів.

×