У Донецьку минулого тижня задзвонив телефон. У Луганську — також. Хто телефонував в українські міста, тимчасово захоплені терористами? Слон. Невгамовний слон, який, вдершись до міжнародної посудної лавки, примудрився розбити навіть те, що здавалося невразливим.
Пускають слона нині мало куди. Тварина хоча й авторитетна за габаритами, проте більш придатна для руйнування — що й робить по всіх планетарних усюдах. Кликати слона туди, де треба щось залагодити, — це погіршувати ситуацію. Світ це усвідомив і прагне обходитися без кремлівського вайла.
Навіть проблему корейської ядерної загрози, що має товсті російські корені, лідери Китаю і США розглядали нещодавно без участі Кремля.
Щоправда, покликали у В'єтнам на представницький форум, ще й обіцяли слово дати — проте обмежилися вечерею за дальнім столом. Тож слона й серед загалу країн ніхто не вшанував. Трохи змилосердився Дональд Трамп, але не настільки, аби було про що говорити.
Ситуація — не позаздриш. Канцлер Німеччини Анґела Меркель нікуди не кличе, та й за зраду на користь України ще не вибачилася. Президент Франції Еммануель Макрон до Москви не поїде — досі сміється над тим, як київську княгиню Анну він намагався зробити московкою. Зібрався подзвонити прем'єр-міністрові Великої Британії, а та наче відчула. Осмикнула з-за Ла-Маншу: ми за вами стежимо і не дозволимо надалі "підривати вільні суспільства".
Кому тут зателефонуєш — так, щоб з того боку трубку взяли? Крім Захарченка з Плотницьким нікого тієї днини кремлівський незграба не згадав.
Отже, минулого тижня кремлівський верховода вперше за час розв'язаної проти України війни вийшов на пряму розмову з лідерами терористичних угруповань. Привід обрали максимально вигідний: звільнення полонених. Але не заради них зважився Путін на принизливі контакти. Мав на меті стократ важливіше для себе.
Сполученим Штатам, які от-от візьмуть під контроль його особисті й найближчого оточення немислимі мільярди, він вирішив продемонструвати дієву готовність до компромісу. Європі — реальні кроки в реалізації Мінських домовленостей. Україні — гуманізм та власний приклад, що заради життя своїх громадян президентові країни не гріх піти й на переговори з озброєними самозванцями.
Водночас у показовий демарш Кремля закладено погрозу. Публічно заговоривши з терористами, Путін зробив крок до їхньої легалізації. Натякнувши: наступним може бути визнання Московією так званих республік і перетворення окупованого Донбасу на тліючий конфлікт у центрі Європи.
Якими можуть бути наслідки телефонної розмови головного терориста світу зі своїми бойовиками?
Є впевненість, що відбудеться обмін полоненими і наші мученики повернуться додому.
Незаперечно, що цей факт із максимальною вигодою буде використано Володимиром Путіним під час президентської гонки в РФ, а його кумом Віктором Медведчуком — в Україні.
Але повернути довіру Заходу загалом і США зокрема кремлівському брехуну не вдасться. Після зухвалого руйнування усталеного порядку та численних спроб підірвати демократичні засади, на яких стоїть нинішня цивілізація, все, що каже і робить Путін, сприймається як елемент гібридної політики і війни Кремля проти світу.
4 
35413
Коментарі