"У той час, коли наші кораблі борознять простори Всесвіту..." — тлумачив хуліганові Феді ідейний виконроб із легендарної комедії Гайдая. Але космічні досягнення чомусь не змусили недолугого Федю виправитися.

У той час, коли в далекій Женеві нашу країну приймали до Світової організації торгівлі, український парламент продовжував бешкетувати. Тиждень ознаменувався відчайдушними спробами відновити роботу Верховної Ради в нормальному режимі, черговою бійкою біля президії, блокадою спікерського кабінету та лайкою в адресу НАТО.

Мабуть, найближчим часом роботу парламенту буде зірвано ще не раз. Партія регіонів не готова конструктивно працювати в опозиції й намагатиметься якомога частіше переводити Раду на блокадне становище. Така тактика дозволяє продемонструвати недієздатність правлячої коаліції, штучно нагнітати політичну ситуацію, а також затягувати час, сподіваючись на загострення відносин між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко і розпад "помаранчевої" коаліції

Хай нікого не бентежать плакати, що прикрашали президію Ради: "NATO не пройде", "НАТО? Ніколи!!!". Північноатлантичний альянс, оббреханий радянською пропагандою і непопулярний в народі, — лише хороша мішень, зручний привід заблокувати роботу парламенту.

Приєднання нашої країни до Плану дій щодо членства в НАТО, мабуть, зірвано. А він міг дати потужний імпульс реформам, необхідним перш за все Україні — системним перетворенням в соціально-економічній, правовій, військовій сферах... Важливі для країни рішення не вперше стають заручниками політичної кон"юнктури та вузькопартійних інтересів. Для українського парламенту це норма.

Нині Україна радіє членству в Світовій організації торгівлі. Але згадаймо літо 2005-го, коли у Верховній Раді було зірвано ухвалення законів, необхідних для вступу до СОТ. Псевдопатріотичні гасла, ревіння мегафонів, поламані мікрофони, мордобій у президії — і в результаті наша країна стає членом організації на три роки пізніше.

Уявімо ситуацію: чоловік підпалює власний будинок лише для того, щоб прикурити від полум"я. Абсурд? Божевілля? Але з погляду цивілізованої Європи, поведінка наших обранців — таке ж божевілля. Тому що стратегія розвитку країни та ефемерна політична вигода — речі несумісні.

Тільки в Україні парламент перетворено на храм політичного безумства

Звісно, без жарких дебатів не обходиться ні в польському Сеймі, ні в шведському Риксдагу, ні в іспанських Кортесах. Але тільки в Україні парламент перетворено на храм політичного безумства, де стратегічні інтереси країни регулярно приносять у жертву вузькопартійним інтересам. І все це у супроводі ритуальних бійок біля трибуни!

Втім, політики, які щоразу зривають роботу Верховної Ради, завдають шкоди не лише країні. Заради миттєвої вигоди вони рубають сук, на якому сидять — підривають основи вітчизняного парламентаризму.

У розумних книжках з конституційного права сказано, що парламент — це найвищий представницький і законодавчий орган країни. Але нічого подібного в будівлі на Грушевського, 5 українці не бачать. Вони спостерігають дещо інше й можуть зробити висновки: Верховна Рада — це місце словесних перестрілок і кулачних боїв між політичними угрупованнями. Місце, де з нічого створюють політичні кризи, де можна пропіаритися, не докладаючи зусиль — достатньо плаката або декількох лайок, виголошених із трибуни.

Такий парламент громадянам навряд чи потрібний, а іншого наші обранці запропонувати поки що не можуть.

Уявімо, що зацікавлені особи ініціювали проведення конституційного референдуму і презентували українцям проект нової Конституції, що надає президенту диктаторські повноваження, — подібні чутки в інформованих колах дійсно циркулюють. Чи захищатиме народ парламентську республіку, чи віддасть перевагу сильній президентській владі? Вважаю, довго визначатися з відповіддю українці не будуть. Неподобства, що відбуваються в стінах Верховної Ради, — найкращий аргумент на користь нового Кучми. У результаті хтось із наших політиків, звісно, виграє — хтось один. Решта залишаться ні з чим і будуть самі винні: не треба було дискредитувати парламентаризм і тим самим підривати нинішню систему політичного балансу.

Втім, нині народним обранцям ніколи розмірковувати про такі високі матерії. У них є важливіші справи. Незабаром Верховна Рада має ратифікувати протокол про вступ України до СОТ — чим не привід для нового політичного шоу?

×