Із початком опалювального сезону інтерес українців до теми субсидій традиційно зростає. Цього року правила отримання субсидій змінилися. Водночас уряд обрав курс на підвищення адресності соціальної допомоги та посилення контролю за використанням коштів платників податків, призначених на її надання. Про це розповів на прес-брифінгу в Києві генеральний директор Директорату сім'ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики ­Віталій Музиченко.

Запровадження реєстру одержувачів субсидій, що почав діяти з липня 2018 ро­ку, та вибіркові перевірки дали змогу з'ясувати — цю соціальну допомогу отримують чимало заможних людей. У списках отримувачів нерідко можна побачити власників елітних помешкань, дорогих авто, людей, чий спосіб життя свідчить, що вони, м'яко кажучи, не бідують. Але водночас претендують на те, щоб їхні комунальні витрати покривала держава за рахунок коштів платників податків.

На виплату субсидій та інших видів соціальної допомоги населенню в бюджеті України на 2018 рік передбачено майже 130 млрд грн, що становить приблизно 5% ВВП. Важливо, щоб ці кошти потрап­ляли саме тим, хто потребує підтримки.

Більшість населення засуджує незаконних отримувачів соціальної ­допомоги.

67% українців негативно ставляться до тих, хто навмисне надає недостовірні дані з метою отримання соціальної підтримки. Стільки ж вважають, що таких осіб слід притягати до відповідальності. І лише 5–6% їх не засуджують або ставляться із розумінням. Такі дані досліджень громадської думки, які цього року провели за сприяння Світового банку.

Мінсоцполітики налагоджує зворотний зв'язок.

В Україні за підтримки Світового банку запровадили "гарячу лінію" щодо порушень при наданні житлових субсидій, соціальної допомоги та послуг.

За безкоштовним телефоном 0 800 50 2757 з 9:00 до 18:00 по буднях можна повідомити про факти порушень і корупції при наданні соціальної підтримки з боку посадових осіб. А також про випадки незаконного одержання такої підтримки з боку громадян.

А з'ясувати, чи, приміром, отримує ­сусід субсидію, можна завдяки відкритому ­реєстру отримувачів субсидій —

subsidii.ioc.gov.ua. У ньому за адресою проживання можна подивитися, чи отримує допомогу той, хто там зареєстрований. При цьому інші персональні дані, в тому числі ім'я та прізвище, в реєстрі не відображаються.

Така практика успішно діє в більшості країн Європи. Це дає змогу зробити систему соціального захисту більш прозорою, адресною і залучити громадян до контролю за розподілом бюджетних коштів.

Соціальні інспектори перевірятимуть по-новому.

Попри міфи, що нині поширюють, соціальні інспектори не мають наміру перевіряти кожного, хто отримує субсидії. І зараз теж ніхто такого не робить. Здебільшого перевіряють лише тих, хто не відповідає встановленим критеріям отримання субсидії чи іншого виду допомоги й водночас на неї претендує. Тоді інспектор має вивчити ситуацію за місцем проживання.

У подальшому йдеться про впровадження сучасних засад і алгоритмів організації контролю. На часі — перехід до вибіркових "ризикоорієнтованих перевірок". Оцінку ризику зловживання з боку одержувача робитимуть уже на етапі звернення. На основі наданих даних формуватимуть "сірі" та "білі" списки з огляду на ймовірність виявлення порушень. Це зменшить кількість перевірок за рахунок підвищення їхньої дієвості. Адже переважна більшість отримувачів опиниться у "білих списках", де шанси бути перевіреними — мінімальні.

Зрештою, в державі назріла потреба створення інституції, що контролюватиме, аналізуватиме й будуватиме ефективну державну політику в цьому напрямку. Нинішні соціальні інспектори підпорядковані керівникам на місцях, тому вони недостатньою мірою контролюють використання державних коштів. У Верховній Раді лежить відповідний законопроект, усе залежить від політичної волі депутатів. Досвід європейських країн, де успішно діють подібні інституції, зокрема Британії та сусідньої Румунії, засвідчує — дієві заходи контролю дають змогу надавати більш адресну підтримку тих, хто її справді потребує. А також забезпечити ефективність використання кош­тів платників податків і соціальну справедливість у суспільстві загалом.

Підготовлено Мінсоцполітики за сприяння Світового банку

×