Міністр охорони здоров"я за кордоном не лікувався

 

Міністр охорони здоров"я України Юрій Гайдаєв, 52 роки, не має великих претензій до нинішньої системи охорони здоров"я.

Чому наш прем"єр та інші високопосадовці лікуються за кордоном?

— Мабуть, це такий стереотип. Звикли, що за кордоном краще. Руки в наших лікарів золоті, голови — світлі. Але за кордоном кращі умови утримання пацієнта, організація лікувального процесу. Сам я там не лікувався. Та й загалом, за все життя тричі звертався до лікарні. Хіба що стоматолога відвідую регулярно.

Що доброго, а що поганого в нашій системі охорони здоров"я?

— Добре, що бюджет галузі цього року на чотири мільярди гривень більший, ніж торік. Медики стали одержувати більше. Я пишаюся ставленням наших лікарів до своєї роботи і до пацієнтів. Вони можуть залишитися чергувати біля хворого на кілька діб безплатно. Не думаю, що таке можливо в багатьох інших країнах. Добре, що поліпшиться до 40 гривень на добу порівняно з 16 гривнями медикаментозне забезпечення інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни у стаціонарах, а харчуватися такі пацієнти будуть на 35 гривень щодня. Задоволений, що наблизилися впритул до обов"язкового медичного страхування. Добре фінансуються й виконуються державні національні програми з онкології, серцево-судинних захворювань та інші.

Ну а погано те, що все це відбувається не так швидко, як хотілося б.

Тобто великих претензій до системи охорони здоров"я ви не маєте?

— Які можуть бути претензії до системи, в якій працюєш?

А що треба кардинально поміняти?

— Мабуть, менталітет лікарів. Щоб вони не вимагали з пацієнта грошей, а робили те, що мають робити. Щоб у пологових будинках за пологи не треба було б нічого платити.

Як справи із забезпеченням населення інсуліном відповідно до програми "Цукровий діабет"?

— Із "Цукровим діабетом" проблеми. Інсуліну вистачить десь до листопада. Через те, що цього року його закупівля децентралізована — цим займаються на місцевому рівні. А постачальникам і посередникам невигідно поставляти маленькі партії ліків. Тож ціна інсуліну зараз зросла десь на 30%. Мінохоронздоров"я збирається просити додаткові гроші і зробити контрольну закупівлю інсуліну, щоб уникнути дефіциту. Наступного року, напевно, знову повернемося до планових закупівель із центру.

Ціна інсуліну зараз зросла десь на 30 відсотків

Чи варто скасувати статті Конституції, які гарантують громадянам безплатну медичну допомогу?

— Їх варто привести, допасувати до реальності. Звичайно, 49 стаття Конституції дуже сильно зв"язує нам руки. Медицина не може бути безплатною. За все треба платити — за обладнання, медикаменти, зарплату лікарям. Медицина — це дороге задоволення. Зміни потрібні. Але я упевнений, що водночас необхідний гарантований мінімум безоплатних послуг. Передусім для незахищених верств населення. Варто розвивати альтернативну медицину. Це можуть бути муніципальні клініки, страхова медицина і, звичайно, приватна медична практика.

На який безплатний пакет послуг може розраховувати українець?

— Ми такий розробляємо. Це так звані протоколи лікування хворих, що мають забезпечуватися з бюджету. Насамперед ідеться про першу медичну допомогу, про "швидку" допомогу. Наприклад, напад гострого холециститу. Розписано, які ліки необхідні для надання допомоги при такому діагнозі. Швидше за все, це будуть препарати вітчизняного виробництва. Але вони мають бути закуплені за рахунок держбюджету і бути в наявності.

Чим можете порадувати медиків?

— Підвищенням зарплат. У середньому вони зросли десь на 200 гривень. У грудні буде ще підвищення. Уже зараз хірург вищої категорії отримує приблизно 2,5 тисячі. Але вважаю, соціальна захищеність медиків має бути кращою. Лікаря треба захистити від професійних захворювань. Адже хірурги, наприклад, частіше хворіють на гепатити. Мають бути визначені види страховок для медперсоналу. А ще медиків варто застрахувати від помилок. Зрозуміло, що помилка лікаря може дорого обійтися пацієнтові, але лікарі теж люди...

А як захистити права пацієнта?

— Думаю, що права пацієнта будуть краще захищені запровадженням страхової медицини. Для того щоб вона нарешті запрацювала, потрібна політична воля.

Де легше працювати: у кабінеті лікаря, за операційним столом чи в кріслі міністра?

— Мені було легше за операційним столом. За ним я провів понад 20 років.

×