Кримські татари вирішили співпрацювати з органами нової влади Криму. Таке рішення ухвалили на національному з'їзді — Курултаї. Він відбувся 30 березня в Бахчисараї — столиці кримських ханів.

— Для нас це було спірне і складне рішення, — розповідає 32-річний Наріман Джелялов, один із заступників голови Меджлісу. — Думки розділилися, але більшість виступила за співпрацю. На посаду першого заступника голови Ради Міністрів Криму ми порекомендували Ленура Іслямова (російський бізнесмен, власник кримсько-татарського телеканалу ATР. — "ГПУ"). На місце голови Республіканського комітету з міжнаціональних відносин і справ депортованих громадян — Заура Смирнова (заступник голови Меджлісу. — "ГПУ").

Ці посади — важливі для вас?

— Так, особливо віце-прем'єра. Зараз до Криму заїжджають федеральні органи Росії, що активно розподіляють тамтешні ресурси. Власність, особливо українська, націоналізовується. Ми хотіли б, щоб у цьому процесі найбільше були захищені наші права. Бо маємо право на ресурси півострова. Ще в нас є можливість призначення міністра промислової політики, палива й енергетики. Поки що не визначилися з кандидатурою. Також є пропозиції на призначення керівників другого і третього порядку.

Які вимоги висуваєте нинішній кримській владі?

— Вимагаємо національно-територіальної автономії. По-перше, хочемо документального визнання нас корінним народом Криму іншими державами. Від цього залежить наше право на самовизначення, а це гарантійна участь в управлінні, квота в уряді. Ми пропонували квоту 33 відсотки, нам дають 20. Друге — визнання кримськотатарської державною мовою, права на землю, а також визнання і наділення повноваженнями наших представницьких органів — Курултаю й Меджлісу.

Вам підуть назустріч?

— Мають, але з кожним днем залишається все менше надій, що побажання врахують у достатньому для нас обсязі. Тут же є й політичний момент. Від початку ми не підтримували державних змін у Криму, бойкотували референдум. Навіть зараз, делегувавши двох представників в уряд Криму, не визнаємо політичних та економічних змін, що відбуваються. Це наші вимушені кроки. Ми теж відтягували із прийняттям рішення щодо участі наших представників у владі. Хоча це запропонували місяць тому. Точилися гострі дискусії. Витримували паузу, надіялися, що Крим таки залишиться у складі Україні. Але тепер бачимо, що цей процес затягнеться на довгий час. Україна в найближчий час не поверне Крим до свого складу. Тому тепер тутешня влада тягне час. Якби ми погодилися одразу — отримали б значно більше.

Яка в цих питаннях позиція Мустафи Джемілєва — попереднього голови Меджлісу? На Курултаї в Бахчисараї він не був.

— Він був на засіданні Ради Безпеки ООН. Кримські татари опинилися у складній ситуації. Одні проти співпраці, другі — за. Але де-факто ми в складі Росії і маємо йти на співпрацю із цією владою. Це наші вимушені кроки, щоб далі якось тут жити. Позиція Джемілєва "не погоджуватися на взаємну співпрацю із владою, доки нема чітких гарантій". Але ­водночас він розуміє, що мусимо співпрацювати.

Українська влада фактично дозволила вам мати подвійне громадянство, ухваливши, що втрата українського паспорта не означає юридичну втрату українського громадянства.

— Ми теж заспокоюємо людей, що паспорт можна відновити в Україні. Наприклад, поїхавши в Херсонську область. Україна ще має домовитися з Росією, щоб жителі Криму могли брати участь у виборах 25 травня.

×