Те, що наша країна — один зі світових лідерів за кількістю та "якістю" корупційних дій, давно не секрет. Чому? Таке запитання навіть соромно ставити, коли в країні корупціонер N1 не сидить у в"язниці, а балотується на посаду глави держави. Веселуни можуть заперечити, що цей кандидат уже своє відсидів, але то надто гіркий жарт.

Межигірський монастир заснували перший київський митрополит Михаїл і грецькі ченці ще 988-го. Відтоді на його територію зазіхали чотири рази. 1482-го кримський хан Менглі Гірей зруйнував обитель "на замовлення" російського царя Івана ІІІ. 1787-го Катерина ІІ бажала відвідати святиню, але козаки, які лікувалися там після зруйнування Січі, не захотіли, аби "розпутна дівка", як вони її називали, потрапила туди. І спалили монастир. 1934–1935-го більшовики Постишев і Косіор розібрали частину будов комплексу, які збереглися або були реставровані.

Останнього — четвертого удару — завдав тоді прем"єр-міністр Віктор Янукович, перетворивши цю територію з державної резиденції на приватну власність.

Це ознака корупції? Так. Але ще не ознака корупції державного масштабу. Такого штибу ця оборудка набула завдяки діям усієї державної машини, яка підкорялася главі уряду Януковичу. Міністр екології Василь Джарти, заступник міністра Кабміну Олена Лукаш, тамтешня сільська рада, Вишгородська районна державна адміністрація, яка чомусь віддала всі документи на резиденцію представнику Партії регіонів Миколі Джизі…

Оце зачароване коло і є ознакою, що корупція в Україні набула державного значення. Павлові Лазаренку достатньо було перетнути кордон Сполучених Штатів, щоби його взяли під варту й засудили, зокрема, за корупційні дії. Може, варто Віктору Федоровичу, доки він ще не президент, організувати поїздку до США? Бо власного народу ні він, ані його поплічники вже не соромляться.

На власників і головних редакторів телеканалів та інших засобів масової інформації тисне спеціальна "група межигірського реагування". І ця войовничість у захисті відверто незаконних оборудок навіває сумніви, що Янукович у разі перемоги на виборах буде "іншим". Він мав по дві "ходки" й у владу — на посаду прем"єра, і в місця відбування покарань. Після першої прем"єрської каденції Віктор Федорович продав фактично за безцінь "Криворіжсталь". Після другої — "Дніпроенерго" віддав Ахметову, Чорноморський шельф — Ахметову й Фірташу, а собі подарував "Межигір"я".

Що він відбере у держави й народу після третього перебування при владі? Бо втретє присудити йому відбувати покарання в цій державі не наважиться ніхто.

×