"Масові звільнення є цілком реальними"

Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко, 32 роки, вважає, що українці все більше переходитимуть на споживання дешевих продуктів і товарів.

Наскільки можливі внаслідок фінансової кризи масові звільнення робітників в Україні?

— Може справді статися, що підприємства металургійної та вугільної галузей змушені будуть скорочувати свої витрати й звільняти працівників. На світових ринках падають ціни на метал. Підприємства несуть збитки, а покривати їх особливо нічим. Не всім відшкодовують податок на додану вартість, відповідно меншають оборотні кошти. Водночас не в усіх підприємств є спеціальний фонд, який дозволив би утримувати робітників під час кризи. Отож ситуація зі звільненням є цілком реальною. Не факт, що це трапиться й буде масовим явищем, та все ж таке можливо.

Підприємства можуть уникнути цього?

— Підготуватися до цієї ситуації можна було раніше. Нині досить важко що-небудь зробити. Хіба що дотувати підприємства з бюджету: щоб робітників масово не звільняли, а відправляли у вимушені відпустки зі збереженням частини зарплати.

Коли торік у США розпочалася іпотечна криза, було ж зрозуміло, що постраждає металургія. Тому що її головний споживач — будівельна галузь. А Україна експортує продукцію металургійної промисловості. Ще півроку тому треба було щось робити. Зараз можна рятувати наші металургійні підприємства так, як уряд США допоміг американським фінансовим компаніям — виділив 700 мільярдів доларів на викуп їхніх боргових зобов"язань.

Як саме може діяти український уряд?

— Насамперед погасити борги з відшкодування ПДВ, щоб у підприємств з"явилися якісь живі гроші. А якщо цього буде мало, ухвалити програму цільових дотацій на зарплату персоналу. Це не найкращий вихід, але один із реальних на сьогодні варіантів.

Істотно подорожчав саме споживчий кошик

Бо якщо масові звільнення таки будуть, то невідомо, чи витримає таке навантаження Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Адже зарплати в металургійній і вугільній промисловості досить високі. А за законом скорочені робітники, отримавши офіційний статус безробітного, мають право на допомогу у розмірі 75 відсотків від свого заробітку. Отож так чи інакше уряду доведеться цей процес фінансувати: чи через дотації підприємствам, чи через дотацію фонду.

Але ж Кабмін уже тимчасовий. У таких умовах він може ефективно діяти?

— Так, уряд у статусі виконувача обов"язків, але ж Верховна Рада діятиме до парламентських виборів. Тому цілком логічно через неї внести зміни до держбюджету, що дозволить урядові виділити дотації Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Це можна зробити, якщо будуть домовленості політичних еліт.

А якщо не домовляться?

— Тоді Кабмін може діяти винятково в рамках тих коштів, що є в його стабілізаційному фонді. Востаннє цей фонд поповнювали кількома мільярдами під час повені в Закарпатті. Вистачить цих грошей чи ні, поки що сказати важко. Якщо необхідна сума перевищить півмільярда, то буде потрібно рішення парламенту. Самостійно Кабінет Міністрів не може перерозподіляти такі бюджетні суми.

Як ще економічна криза вплине на українців?

— Насамперед вдарить по промисловості, сфері послуг вона загрожує менше. Може призвести до подальшого засилля імпорту й витіснення українських товарів. В Україну йде досить дешева продукція з того ж Китаю, і конкурувати вітчизняним виробникам стає все складніше. До того ж люди заощаджуватимуть і купуватимуть дешевші товари. Вітчизняне виробництво занепадатиме не тільки через кризу та інфляцію, а й через перерозподіл купівельного попиту. Це стосується і продовольчого ринку. Українці перейдуть на прості продукти: картоплю, хліб, молоко. Усе дорожчає, купівельна спроможність населення падає.

"В останній час відбулося певне розчарування помаранчевого електорату від політики БЮТу і його дій у парламенті, — каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 52 роки. — Натомість трохи добрала "Наша Україна". Тому й має дев"ять відсотків".

Політолог прогнозує, що на дострокових виборах переможе Партія регіонів:

— За неї можуть проголосувати понад 34 відсотки виборців, за БЮТ — десь 27, Блок Литвина отримає в районі чотирьох відсотків, а КПУ — на рівні п"яти.

Нинішні дії БЮТу Вадим Карасьов пояснює бажанням Тимошенко підсилити свої позиції серед виборців.

— Сьогодні серед населення більше противників дострокових виборів, — пояснює. — Юлія Тимошенко на це й розраховує. Їй потрібно показати, що ці вибори не потрібні, кошти краще витратити на економіку та соціальні виплати. Так що дії БЮТу — насамперед передвиборні маневри.

Олена КАРТАШОВА

×