За достроковими парламентськими виборами з газет і телевізійних екранів кудись зникли проблеми з хлібом насущним. Хоча ситуація з урожаєм-2009 є вже сьогодні тривожною.
Політики продовжують годувати співгромадян видовищами — про хліб ніхто не думає. Не вирішено питання про оподаткування аграрного сектору, особливості сплати ПДВ, не ухвалено держбюджету на 2009-й. Агротехнологічні строки засіву вже минули, а сільгосппідприємства всіх форм власності заклали озиму пшеницю, яка є основою зернового валу, лише на 6 млн га. Це на 500 тис. га менше, ніж торік. Причини — не лише дощовий вересень, а й неможливість узяти кредит, високі ціни на "горючку" й низькі на цьогорічний урожай. Аграрії вкотре переконалися: сіяти хліб не вигідно.
Причому проблемою є не лише кількість, а й якість майбутнього врожаю. Добрив під нього внесено майже на третину менше, ніж у 2007-му. Отож, схоже, наступного року, як і 2008-го, на полях визріє чимало фуражу. Така "економія", коштів на добрива влітає господарствам у немалу копієчку. Підраховано: у цілому втрати агровиробництв на якості становлять близько 1 млрд грн. Пшеницю п"ятого-шостого класу тепер купують у сільгоспвиробників іноді нижче собівартості, по 600–700 грн. А на продовольчу ціни порівняно з минулим роком майже не впали — нині її можна продати по 1200–1300 грн за тонну. Тож різниця очевидна.
Аграрії вкотре переконалися: сіяти хліб не вигідно
Чого додали можливі вибори, то це вихвалянь про нинішні досягнення. Міністр агрополітики Юрій Мельник, інші аграрні керманичі на всі лади протрубили: в Україні зібрано майже 46 млн т зернових. Але тут як у відомому сталінському висловлюванні про вибори: важливо не те, хто як голосує, а те, хто рахує. У нас таке було не раз: після оптимістичних рапортів урожай значно "всихав". Але навіть не в цьому справа. Якщо в будь-якому селі запитати про заслугу аграрних керівників зі столиці, то мало хто й пригадає їхні прізвища. Цього року посприяла гарному врожаю насамперед погода — тоді як торік підвела аграріїв посуха.
Вродило не тільки в Україні. У Росії зібрали більш як 110 млн т зерна. Але там посіви на наступний рік не скоротили, а збільшили. Не відкрив, як передбачалося, нам хлібну дорогу на європейські ринки вступ України до Світової організації торгівлі. У 27 державах Євросоюзу також зібрано чимало зерна — понад 308 млн т зерна. Торік було близько 258 млн. Отож у Брюсселі тепер міркують, чи не вдатися їм до обмежень на ввезення до себе хлібних культур.
Коментарі