У жовтні 1993-го в Москві відбулося все те, що потім Кремль став приписувати Україні. Державний переворот, під час якого скинули та розстріляли легальну владу. Правовий вакуум, який закінчився законодавчим закріпленням прав переможців. Потім — громадянська війна на території Чечні за добре знайомим Україні сценарієм. Спершу РФ відсилала військових-"відпускників" допомагати голові Тимчасової ради Чечні Умару Автурханову брати Грозний. А коли "добровольці" програли — в хід пішла кадрова армія.
Довгий час ставлення до тих подій ділило росіян на табори. Хтось вважав, що це була перемога демократії над прихильниками реваншу. Хтось — перемога майбутнього реваншу над прихильниками демократії. Сьогодні суперечки втратили сенс. Анексія Криму та вторгнення на Донбас примирили табори. Російський найманець, який їде воювати на Донбас, — це спадкоємець тих, хто був на стороні Білого дому. Російський чиновник, який забезпечує найманцю логістику та прикриття, — спадкоємець Єльцина, який переміг.
Захисники Білого дому — класичне втрачене покоління. До 1991 року вони встигли пройти весь ланцюжок радянських інститутів дорослішання. Їх кували дитсадок, школа й армія. Потім Союз розпався і їх викинуло з нового соціального порядку.
2014-го ці солдати зниклої країни вирішили, що це їхній шанс. Вважали, що анексія Криму та вторгнення на Донбас змусять Росію змінитися. Що міжнародна ізоляція та санкції не залишать їй вибору — і на зміну колишньому способу існування прийде новий. Що заради виживання Москві доведеться перебудовувати країну за новими правилами. Вони мріяли про відновлення імперії. Були переконані, що її нова редакція не матиме колишніх плям. Типу олігархів і соціальної нерівності.
Сталося навпаки. Кремль відмобілізував цих людей на війну з Україною для вирішення своїх завдань. Колись вони були суперниками російської влади в битві за майбутнє. Шість років тому погодилися на роль збройних маріонеток у руках Москви. На початку 1990-х вони боролися за революцію. А 2014 року їх послали приборкувати українську революцію.
Москва пообіцяла цим людям плацдарм для соціальних експериментів. Територію для ігор в історичну реконструкцію під назвою "Новоросія". Але обдурила. Доки вони йшли вбивати за придуману "іншу" Росію, Кремль використовував їх для консервації наявного статус-кво. Москві був потрібний повідець для Києва. Осередок контрольованої нестабільності. У той момент, коли російські найманці виконали своє завдання — вони почали таємничо зникати.
Кремль двічі переміг суперників. Уперше 1993-го — розстрілявши з танків. Вдруге — 2014-го, відрядивши їх помирати в окопи Донбасу.
2 
35413
Коментарі