— У нас 20 відсотків необлікованого тепла. Це величезна можливість для зловживань. Бракує майже три мільйони лічильників газу. Тому зобов'язали Нафтогаз і постачальні організації їх установити. І я не злізу з них, доки не розпочнуть масштабну кампанію з безкоштовного встановлення приладів для обліку, — говорить прем'єр-міністр 41-річний Володимир Гройсман на селекторній нараді 5 березня.

Кабінет міністрів оголосив про проведення відкритого конкурсу на посаду голови НАК "Нафтогаз України". У нинішнього керівника Андрія Коболєва кон­тракт закінчується 22 березня. Він працює на посаді з 2014-го. Наглядова рада Нафтогазу рекомендувала уряду продовжити контракт із Коболєвим на рік, до березня 2020-го. Заробітну плату йому пропонують знизити удвічі. Вона становить понад 2 млн грн на місяць, із повідомлень ЗМІ. Місячні та квартальні премії скасують. Річну затверджуватиме уряд. Одна з умов — збільшення видобутку газу.

— Не збираюся звільнятися. Мені ця посада потрібна для досягнення цілей, — каже 40-річний Андрій Коболєв. — П'ять років ми працювали над Стокгольмським арбітражем (Україна вимагає в міжнародному арбітражі перегляду цін на російський газ, наполягаючи, що ціна Газпрому є завищеною і несправедливою. — ГПУ) і вигідними для України умовами. Я хочу завершити цей процес. Ми поставили російську сторону перед вибором: підписуйте новий контракт на транзит газу чи компенсуйте нам 12 мільярдів доларів.

Торік Коболєву заплатили $7,9 млн премії — 207 млн грн — за перемогу Нафтогазу у Стокгольмському арбітражному суді. За ним росіяни мають сплатити Україні штраф у $4,6 млрд за недопостачання газу для транзиту. Премію він перерахував матері у США. Цього року всі зарплати і премії віддає на благодійність.

Проблема Коболєва у тому, що він розглядає Нафтогаз як майже приватну компанію. А державне підприємство має діяти на користь суспільства, каже політолог Володимир Фесенко, 60 років.

— Захмарні зарплати і премії Коболєва винирнули торік на тлі рішення про здорожчання газу. У Кабміні розуміють — це дратує українців. Особливо, коли Міжнародний валютний фонд вимагає збільшення ціни. Коболєв мав би чинити як державний діяч, а не менеджер.

З другого боку, дехто вважає його чи не найкращим реформатором. Тому він може залишитися на посаді, з жорсткішими вимогами від уряду. Але якщо Порошенка не переоберуть президентом і далі зміниться уряд, то після парламентських виборів у Нафтогазу з'явиться нове керівництво.

Подейкують, що ідею Коболєв-­прем'єр схвально сприймали на Заході.

Гройсман був невдоволений ­премією Коболєва. Прем'єр перебуває під впливом соціалістичних ідей, щоб ніхто не отримував надто багато, — говорить економіст 56-річний Володимир Дубровський.

— Але краще платити більше і мати ефективного керівника, ніж того, хто займатиметься корупційними оборудками. Зняти зараз Коболєва з посади — на руку Газпрому. Проросійські ЗМІ зробили голову Нафтогазу непопулярною фігурою, приписавши йому те, чого він не робив — підвищення ціни на газ.

Коболєв із командою пропонував продати газотранспортну систему західним компаніям, щоб знизити вартість газу. Та Гройсман вважає, що йому це може зашкодити політично. Тому вирішив зробити Коболєва цапом-відбувайлом.

У країні залишається монополія Дмитра Фірташа на облгази (у власності олігарха 20 газорозподільних підприємств. — ГПУ). Її треба було ліквідувати давно. Підвищення ціни на тепло було би менш болючим, якби проводилася реформа в цій галузі. Але жодних кроків уряд не зробив.

Плюс Коболєва в тому, що він професіонал. Здатний вести судові процеси проти Газпрому. Мінус — що не рахується з думкою суспільства.

У перші два-три роки роботи Коболєва на чолі Нафтогазу в компанії було більше плюсів. Її зробили прозорішою, притиснули корупцію, — каже колишній член Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Андрій Герус, 36 років.

— Останні два роки компанія перетворилася на звичайного монополіста. 75 відсотків газовидобування, 65 відсотків імпорту, газотранспортна система і навіть один облгаз в її руках.

×