Інфляція може уповільнитися, але залишатиметься рекордною

За даними Держкомстату, інфляція за травень виявилася 1,3%. У квітні вона була 3,1%. Різниця ніби очевидна.

Але у річному вигляді все не так чудово. Якщо порівняти травень цього та минулого року, то виходить подальше прискорення інфляції — з 30,2% до 31,6%.

Як і очікувалося, пік цьогорічної дорожнечі припав на квітень-травень. Причини зростання цін незмінні. Це постійне збільшення доходів громадян — вони зростають на понад 45% на рік. Ну й так звана агроінфляція — зростання світових цін на сільськогосподарську продукцію на фоні низького торічного врожаю в Україні.

Водночас не вплинула суттєво на інфляцію травнева зміна обмінного курсу гривні. По-перше, офіційно вона відбулася наприкінці місяця. По-друге, основне зростання цін останнім часом маємо у тих сферах, де частка імпорту незначна — насамперед це продукти харчування.

Навіть у травні ціни на них зросли на 1,9%. Тобто харчі дорожчали найшвидше. Лідерами цінового зростання залишаються картопля та фрукти. Вони подорожчали на 8,2% та 6,2% відповідно. Зросли й ціни на м"ясо та м"ясопродукти — на 3,9%. Не допомогли тут і заходи щодо наповнення внутрішнього ринку м"ясом імпортного походження, у першу чергу закупки яловичини та свинини у Польщі. Не останню роль зіграв у цьому непрозорий розподіл імпортованого м"яса серед м"ясопереробних підприємств — це дозволило наближеним до "годівниці" фірмам збільшити власний прибуток.

Харчі дорожчали найшвидше

Незважаючи на щомісячні інфляційні рекорди, прогноз до кінця року є відносно оптимістичним. Можна очікувати сповільнення річного темпу зростання цін на продовольчі товари вже у червні-липні — насамперед у результаті прогнозованого високого врожаю та фактичної стабілізації світових цін на сільськогосподарську продукцію. На кінець року зростання цін уповільниться більш ніж на третину. Але все одно матимемо найвищу інфляцію за останні сім років — понад 20%.

Важливим питанням лишаються бюджетні ініціативи уряду. Саме зростання соціальних видатків впливає на ціни: понад 90% своїх доходів малозабезпечені люди витрачають на споживання. Якщо порівняти вплив на подорожчання зарплат та соціальних допомог, то виявиться: кожна додаткова гривня останніх має вдвічі вищий ефект, ніж гривня зарплат. Отож якщо уряд, як і на початку року, піде на суттєві підвищення соціальних бюджетних видатків, то на нас може чекати нова хвиля інфляції.