Майбутня угода між Україною та Європейським Союзом називатиметься "асоційованою". Про це повідомив міністр закордонних справ Володимир Огризко. Документи з подібною назвою мали з ЄС колись потенційні його члени.

Тож у Києві тішаться. В Україні люблять гарні слова. Хоча насправді жодної переваги саме така назва майбутнього документа не несе. Складається враження, що в ЄС вирішили таким чином відбитися від постійних домагань Києва здобути так звані перспективи членства — це політичне зобов"язання Союзу прийняти державу до своїх лав у разі її готовності. Україні вручать таку собі дешеву біжутерію замість коштовної прикраси. "Питання членства не стоїть на порядку денному", — заявила в Києві німецький канцлер Ангела Меркель.

Тож радіти заповітному слову не варто. Особливо якщо врахувати, що нині Європейський Союз має чинні угоди про асоціацію з Тунісом, Ізраїлем, Марокко, Йорданією, Єгиптом, Палестинською автономією та навіть із Чилі. Підписано такі з Алжиром і Ліваном. Так що Україна приєднається до такої от компанії африканських, близькосхідних і латиноамериканської країн.

Вручать таку собі дешеву біжутерію замість коштовної прикраси

Із Польщею, Чехією, Латвією та іншими так званими новими членами ЄС усе було навпаки. Спочатку країні давали перспективи членства. Власне, це просто декларація всіх країн Союзу. Зазвичай її записують у висновки саміту ЄС — Європейської Ради. І лише за кілька років після цього, вже в рамках підготовки до членства в Союзі з країною укладали асоційовану або ж європейську угоду. Вона й слугувала — а у випадках західнобалканських країн слугує нині — інструментом реалізації наміру Євросоюзу.

Власне, головна проблема європейської інтеграції України не в назві угоди з ЄС або його бажанні чи небажанні надати перспективи членства. Внутрішній безлад, відсутність єдності серед політичної еліти, інтриги й популізм — увесь цей негатив набагато переважує чинник географічного розташування країни чи її справді європейського цивілізаційного походження. Можливо, українському керівництву слід було б укласти угоду про асоціацію з власним здоровим глуздом, а вже потім радіти міфічним словесним перемогам на зовнішньому фронті.

×