Двом Українам доведеться об'єднатися, щоб не дати шансу третій

На День Незалежності ми бачили дві України.

Одна Україна — це ветерани, волонтери та люди, які відбивали долоні, аплодуючи їм на Хрещатику. Зривали голос, вигукуючи слова подяки.

Друга Україна — це дешевий корпоратив під ­попсову музику. Пиво, шашлики, як добре, що є додатковий вихідний.

Емоційно я на боці першої України, а на другу просто не можу спокійно дивитися.

А розумом я усвідомлюю, що цими двома ситуація не вичерпується. Є ще ті, для кого День Незалежності взагалі не свято, бо вони не приймають Україну, хоч і мають в кишені український паспорт. Що окрім України під гаслом "Слава Україні!" та України під попсову музику є ще третя — під гаслом "Путін, введи війська".

Це означає, що двом Українам доведеться об'єднатися, щоб не дати шансу третій. Емоційно це неприємно. Але всі інші сценарії аж надто погані.

×