"До вступу в Євросоюз у Польщі була ситуація, подібна до України"

Єжі Осятинський: ”Українці мають сприйняти європейський вибір та вирішити свої проблеми”

Оприлюднено звіт "Людський розвиток і європейський вибір України". Його розроблено під егідою Організації Об"єднаних Націй.

Україна за рівнем розвитку посідає 76-те місце з 177 країн світу. Зокрема відстає від найближчих сусідів — Угорщини, Польщі, Словаччини. Розмовляємо на цю тему з координатором колективу авторів звіту Єжі Осятинським, 67 років.

Що таке людський розвиток?

— Людський розвиток — це не тільки проблеми бідності, освіти та тривалості життя. Це — покращення його якості, розвиток середовища, в якому люди вели б довгий, здоровий та творчий спосіб життя. Це — ефективне управління у країні, боротьба із корупцією, відкритість судів та прокуратури, дотримання прав людини та прав меншин, рівність чоловіків і жінок.

Україна дуже відстає від більшості європейських країн за рівнем економіки, а влада недооцінює вплив людського розвитку на економічне зростання. Тим часом для держави саме людський розвиток має бути ключовою метою — видатки на освіту, охорону здоров"я, соціальний захист. Нині ж соціальна політика України пасивна.

Яким чином європейська інтеграція нашої країни сприятиме людському розвитку?

— Європейські цінності збігаються з пріоритетами людського розвитку. Прагнучи інтеграції з Євросоюзом та досягаючи необхідних критеріїв для вступу, українці автоматично покращуватимуть якість життя.

До вступу в ЄС у Польщі була ситуація, подібна до України: проблеми з корупцією, нерівність чоловіків та жінок, тяганина з прийняттям судових рішень. Та коли Польща стала членом Євросоюзу, збільшилися зарплати й пенсії, покращилися сфера обслуговування, стандарти охорони навколишнього середовища. Тобто європейська інтеграція поліпшила в Польщі людський розвиток. Так було і з Чехією, Словаччиною, Угорщиною.

Більшість українців орієнтуються на сильного харизматичного лідера

Чи може європейська інтеграція збільшити тривалість життя в Україні?

— Так. Це сталося в Польщі та країнах Балтії після вступу до ЄС — люди стали жити в середньому на 3–5 років довше. В Україні ж за цей час тривалість життя зменшилася. Основні причини: терпиме ставлення до пияцтва, водіння машини в нетверезому стані, неправильне харчування, погані умови безпеки на роботі. В Україні також низька якість медичного обслуговування, не розв"язані проблеми з венеричними захворюваннями тощо. Українці мають сприйняти європейський вибір та вирішити свої проблеми.

Що, на вашу думку, заважає такому сприйняттю?

— Загалом українці поділяють європейські цінності. Та проблема в тому, що ви досі не визначилися між двома основними напрямами інтеграції — європейською та східнослов"янською. Ви досі половинчасті в думках. Ідея вступу до Євросоюзу популярна. Але багато людей хочуть водночас об"єднатися з Росією та Білоруссю. Проте коли їх ставлять перед вибором, більшість обирає другий варіант. Так само більшість українців тяжіють радше до ідеї "сильної руки", аніж до демократичних методів керування державою.

Які ще риси українців гальмують процес європейської інтеграції?

— Українці ніби за стандарти демократії, проте їхня поведінка часто жорстка та авторитарна, особливо стосовно жінок. Протягом останніх років зросла кількість конфліктів на расовому та етнічному ґрунті. Заважає й недостатньо демократична політична культура. Для українців важливі дебати, право створювати політичні партії. Та водночас вони орієнтовані на сильного харизматичного лідера. А це свідчить, що український народ ще не до кінця прийняв норми демократії.