Однією з галузей нашої економіки, яку суттєво зачепить вступ країни до Світової організації торгівлі, є сільське господарство. Виграють від цього українські пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник — відкриваються широкі можливості для їхнього експорту. А от для молочної галузі настають, схоже, чорні дні.
Нині понад 70% корів утримується у приватних обійстях. А за світовими стандартами, видоєне вручну молоко вважається неякісним і не може бути використане для харчових цілей. Отож ринки збуту інших країн і надалі залишатимуться недоступними для українських молочних продуктів. Разом із тим через зменшення митних тарифів помітно зростуть обсяги імпорту.
Побоюються, що програють від вступу до СОТ і виробники м"ясопродукції.
— Більшості українських підприємств м"ясної галузі для пристосування до роботи в умовах СОТ треба чотири–п"ять років, — каже 36-річний Олексій Гаврилов, голова наглядової ради племптахорадгоспу "Броварський". — Виробникам сировини та переробникам доведеться активніше переоснащувати потужності, впроваджувати ефективніші технології. А це потребує значних інвестицій.
Олексій Гаврилов побоюється також, що Україна може стати ринком збуту для неякісної, хоча й нібито сертифікованої, імпортної продукції. Тоді як ринки країн об"єднаної Європи захищені фітосанітарними та ветеринарними бар"єрами.
Вперше пропонується дотувати вирощування цукрових буряків — 550 грн/га
Значні втрати прогнозуються і в цукровій галузі. Собівартість українського бурякового цукру вища, ніж іноземного тростинного. Україна взяла на себе зобов"язання щороку імпортувати 260 тис. т заморського цукру-сирцю на пільгових умовах.
Цього року уряд планує надавати сільгоспвиробникам бюджетні дотації. Зокрема на пшеницю, жито, тритікале, горох, просо, гречку, овес планується підтримка по 100 грн на гектар посівів. На сою — від 50 до 80 грн, залежно від репродукції насіння. Просо, гречку, горох оцінили у 140 грн. Рис — 220 грн, льон-довгунець і коноплю на тресту — 640 грн за га. Вперше пропонується дотувати вирощування цукрових буряків — 550 грн/га.
Але сільгоспвиробники "платитимуть" за держпідтримку. У разі отримання дотацій на посіви господарство зобов"язане буде продавати врожай до Аграрного фонду. Така пропозиція логічна, адже сіяти сільгоспкультури стало вигідно. Досі дотації йшли в землю, наче вода в пісок. Можна порахувати: торік майже мільярд державних гривень пішло на підтримку продукції рослинництва. За ці кошти країна могла б отримати мільйон тонн пшениці, якщо рахувати по ціні 1000 грн за тонну. Разом із тим торік Аграрному фонду було доручено сформувати резерв у 710 тис. т продовольчого зерна врожаю-2007. Але навіть з урахуванням перехідних запасів фонд із завданням не впорався. Хоча й платив за збіжжя досить пристойно: жито 3-го класу наприкінці року купував за 1070 грн, пшеницю 3-го класу брав майже по 1400 грн.
Звісно, держава має-таки дотувати селян: аби скорегувати посівні площі, отримати таким чином потрібні для країни культури. Адже якщо не зацікавити аграріїв гривнею, є ризик, що значні площі буде засіяно, приміром, кукурудзою. Вона дає чи не вдвічі більший врожай, ніж ранні зернові, а коштує майже так само.
Надаватимуть цьогоріч бюджетну підтримку сільгосппідприємствам — юридичним особам, чия заборгованість перед державним чи місцевими бюджетами та Пенсійним фондом не перевищує півроку. За винятком тих, що визнані банкрутами або проти яких порушено справу про банкрутство. Звісно, виписані застереження не перекривають шлях до зловживань. Так, у солодкій галузі за розподіл дотаційних грошей "під себе" мають можливість активно взятися цукрозаводи. Аргументи такі: вони замовники буряків, отже, кому ж як не їм вирішувати, кого з сільгоспвиробників підтримувати. Зважаючи на те, що майже всі цукроварні мають підконтрольні бурякосіючі господарства, не важко спрогнозувати, куди потечуть дотації.
4 
35413
Коментарі